Нещодавно я прийняв важке рішення – порвати стосунки з усіма своїми родичами, включаючи батьків, тітку та сестру.

Це не було раптовим рішенням, адже я терпів їхню поведінку протягом багатьох років, але зрештою з мене було достатньо.

Мої батьки завжди віддавали перевагу моїй сестрі, і на мене, як на старшого брата, звалилася вся відповідальність.

Я мав прибирати в хаті, допомагати в саду, дбати про сестру і навіть готувати.

У той же час з Мариною поводилися як з принцесою, яка не мала ні обов’язків, ні інтересу до навчання .

Мені навіть доводилося писати за неї домашні завдання.

Зрештою, мені це набридло, і я свідомо вибрав університет далеко від дому.

Після закінчення я вирішив залишитись у місті і разом зі своєю дружиною Катериною відкрив свій бізнес.

При цьому мої батьки ніколи не допомагали мені, а віддавали всі сестрі, у тому числі платили за її навчання та успіхи на іспитах. Вони навіть просили мене про фінансову допомогу, коли сестра не могла знайти роботу.

Через роки я повіз дружину і дочку в гості до батьків, але був приголомшений, дізнавшись, що моя сестра та її чоловік живуть з ними і повністю залежать від них. Я не відчував жодного співчуття до своєї матері, яка, по суті, була їхньою служницею, готувала, прибирала та платила за все.

Після початку жахливих подій, моя сім’я залишилася з батьками. Однак моя мати почала вимагати від моєї дружини гроші, щоб відправити сестру та її чоловіка за кордон.

Я відмовився дати їм гроші, що призвело до остаточної сварки із сім’єю.

Зрештою, я вирішив порвати з ними всі зв’язки і попросив дружину зібрати речі та знайти новий будинок якнайшвидше і подалі.

Це було важке рішення, але я не міг продовжувати підтримувати тих, яких і за родичів вважати не можна було.

КІНЕЦЬ.