Марина Миколаївна готувалася до зустрічі з майбутньою невісткою. Її сину 28 років, вона неодноразово дорікала йому за те, що досі неодружений. Коли Михайло повідомив про свою дівчину, мати була не в собі від радості.

Довго стояла біля плити. Готувала свої коронні справи, хотіла справити гарне враження на дівчину. Про неї знала небагато. Звуть Кароліна, працює репетитором англійської мови. Зустрічаються вони пів року. Син каже, що кохає й хоче одружитися. Правда попросив при зустрічі не звертати уваги на зовнішність Кароліни.

Ну не всім же повинні дістатися справжні красуні аби людиною була хорошою. Нарешті у двері подзвонили. Мати поспішила зустріти гостей. Обійняла Михайла й тоді побачила за його спиною Кароліну. Не витріщатися не змогла, бо раніше такого не бачила. Дівчина була розмальована з голови до ніг. Татуювання на шиї, руках, ногах. «Ще б на лобі зробила» – подумала про себе господиня, а в голос попросила усіх пройти до столу.

Вечір минув в напруженій атмосфері. Розмову намагався підтримувати лише Михайло. Син одразу зрозумів, що мати незадоволена. Усі троє не могли дочекатися, коли це знайомство закінчиться. Кароліні зателефонували, вона перепросила й вийшла відповісти. Мати Михайла не втрималася й одразу висловила своє невдоволення:

-Ти збираєшся одружитися з цим? Та це ж не дівчина, а полотно для малюнків. Як тобі не соромно з’являтися з нею на людях. Якщо ти не передумаєш, на весілля я не прийду.

-Шкоди таке чути від людини, яка мала б порадіти за мене. Я кохаю Кароліну й подобається це тобі чи ні, одружуся з нею.

Михайло встав з-за столу й пішов збиратися. Марина Миколаївна вирішила гостей не проводжати, вихід самі знайдуть. Вона сподівалася, що син одумається й змінить свою думку, але натомість дізналася від знайомої про його одруження. Її на святкування ніхто не запрошував.

Знайома також розповіла, що живуть молодята у квартирі Кароліни. Мають щасливий вигляд й часто приймають у себе гостей. Чому рідна мати не провідує сина, Марина Миколаївна відповісти не змогла. Поспішила попрощатися із пліткаркою й пішла додому.

Довго наважувалася на дзвінок. Врешті взяла телефон й набрала сина. Михайло відповів одразу. Сказав, що сумував й попросив дозволу приїхати. Марина Миколаївна зустріла сина теплими обіймами. Вони багато розмовляли, але про невістку свекруха не запитувала. Звісно син це помітив.

-Мамо, а тобі не цікаво почути про мою дружину?

-Ні, не цікаво. Краще розкажи, як ти зумів рідну мати на весілля не покликати?

-Щоб ти сиділа там з кислим лицем й розповідала мені, який жахливий вибір я зробив? Знаєш, мамо, я думав, що час дасть тобі зрозуміти, що варто підтримувати дитину. Та схоже ти так нічого й не зрозуміла. До речі, це Кароліна вмовила мене тебе провідати.

-Не вигадуй! Ці казочки будеш розповідати своїй «розфарбовці».

Михайло не збирався більше вислуховувати образи в бік коханої, тому поспішив на вихід. Марина Миколаївна свого ставлення до невістки не змінила. Щоб не було соромно від людей, говорить, що це Кароліна не хоче з не спілкуватися.

КІНЕЦЬ.