Декілька років тому мій друг Остап одружився. І все у нього було добре.

Принаймні я так вважав доки не порозмовляв з ним по телефону. Як таке може бути…

Остап гарний чоловік, у нього спортивна тілобудова. І на обличчі він непоганий. Зі своєю майбутньою дружиною Мариною він навчався в університеті. Їх коханню заздрили усі. Після закінчення університету вони одружилися.

З дітьми вони поки не поспішали, вирішили пожити для себе. Я вважав їх ідеальною парою. Вони обидва працювали за спеціальністю, жили в достатку, батьки Марини подарували їм квартиру. Проте сталося так, що Остап втратив роботу. Усе через закриття підприємства, на якому працював Остап.

Але Марина цього не розуміла та не втрачала можливість дорікнути Остапу тим, що у них тепер стало менше грошей.

Якось я зателефонував до Остапа, щоб дізнатися як його справи, те, що я почув, мене ввело в ступор. Мені справді було важко в це повірити. Зрозумівши, що він не жартує, я почав хвилюватися за особисте щастя свого друга. Причино всьому стало ставлення його дружини.

Якось після того, як друг залишився без роботи, Марина сказала йому все, що про нього думає.

Вона почала голосити буцімто вона даремно вийшла за нього заміж, що він не чоловік та не може забезпечити сім’ю, навала його невдахою та тюхтієм.

Остап не міг повірити, що ці усі звинувачення призначені саме йому. На мить йому здалося, що дружина несповна розуму або знаходиться у стані алкогольного сп’яніння. Остап намагався пояснити яка зараз ситуація в країні та що його вини в цьому немає. Проте Марина і слухати не хотіла, її основним аргументом було:” Ти чоловік – ти повинен…”

– Вона обірвала мене на півслові та пішла спати, – розповідає Остап, – її абсолютно не хвилювало те, якого емоційного болю вона мені завдала. Я зараз просто не знаю як мені далі з нею спілкуватися. У мене немає бажання чути подібне у свою адресу. Важко усвідомлювати, що жінка, з якою нас пов’язували колись такі теплі почуття, раптом стала такою злою. Та я жалкую, що витратив стільки часу та життєвих сил на людину, яка у важку хвилину може так себе і мною поводити.

Після того, як Остап виговорився, він прийняв рішення, що більше не намагатиметься врятувати цей шлюб. Хай буде що буде.

Я сказав другу, що я на його стороні та завжди прийду йому на допомогу у разі потреби.

КІНЕЦЬ.