Ольга усе своє дитинство провели без своїх батьків.

Не думайте, що вона з сиротинця чи ще щось типу такого, її батьки є, вони просто не давали їй потрібної уваги та підтримки, просто не звертали увагу на дівчину.

Коли їй тільки виповнилося чотири роки, вони її залишили та поїхали працювати за кордоном. Її все життя виховували рідні бабуся та дідусь.
Пройшли роки й Ольга стала дорослою. Закінчила школу, потім університет та знайшла хорошу роботу і невдовзі зустріла чудового чоловіка. Дуже прикро, що так склалося життя і її батьки упустили все життя доньки.

Коли бабуся і дідусь покинули цей світ, її чоловік залишився для неї однією близькою людиною.

Одружились вони потайки. Батькам сказали про свій шлюб на наступний день після розпису. Все, що дочка почула від своїх батьків – “Вітаємо”, яке батьки ледь вимовили. Ось і все. Батьки дівчини навіть не поцікавились про чоловіка доньки, не запитали як вони планують далі жити та навіть не хотіли самі приїхати до дочки, щоб привітати.

Постійно працюють, ох ці гроші.

Через два роки Ольга народила першу дитину. Онучку батьки Ольги побачили тільки через два роки, адже лише тоді вони повернулися з закордону, бо прийняли рішення, що варто вже припинити працювати. Коли батьки були не вдома, Ользі допомагала свекруха з дитиною.

Ольга мала краще відносили зі своєю свекрухою, аніж з власною мамою.

Батьки були вже вдома, але це не змінило їхнього ставлення до дочки та її родини. Вони не мали бажання побачитись з донькою чи онучкою. На той час вони робили ремонт у квартирі та думали тільки про нього, а якщо не ремонт, то завжди знаходили інші справи.

Напевно, вони не знають та не розуміють, що потрібно допомагати дітям та рідним. Не гроші головне у житті, але напевно вони думають інакше.

Онучку вони не хочуть взяти до себе навіть на годинку погратися. Навіть не запрошують Ольгу з родиною до себе у гості. Одного дня Ольга вирішила проявити ініціативу та познайомити свою родину зі своїми батьками.

Вони прийшли нікого не попереджуючи й саме тому їм навіть не дозволили зайти у квартиру батьківського дому.

Та все стало набагато гірше у той день, коли батьки чоловіка та батьки Олі познайомилися. Тоді було день народження Ольги. Коли усі зібралися та сіли за стіл і почали смакувати приготовленою їжею, теща не соромлячись при усіх дала зятю зауваження: “Олег, ти можеш їсти тихіше, ти ж не сам за столом. За кордоном так не годиться…” Вона навіть не сказала до кінця, ет що хотіла, як раптом свекруха вставила свої п’ять копійок: “

А залишати свою дитину на стареньких дідуся і бабусю за кордоном прийнято?”

Всі замовкли, ця тиша була напружена, після чого і розпочалася сварка. Наші мами дуже сильно посварилися та наговорили багато неприємних слів.

Коли всі пішли по домівках, Чоловік Ольги сказав, що її батьки не виховані.

“Ти маєш примусити свою маму перепросити перед моєю. Моя мама сказала правду, правду в очі. А якщо вона не перепросить, то щоб я більше не бачив ні її, і твого тата у нашій квартирі!”

Ольга не знає, як правильно вчинити у ситуації, що склалася.

Інша річ, як би тільки її мама була винною, але свекруха ж теж не витерпіла та вставила свої слова куди було не потрібно.

Нехай краще самі розв’язують цю проблему удвох.

КІНЕЦЬ.