Зі своєю нареченою я познайомився через застосунок для знайомств. Вона молодша за мене на 15 років.

Я досить забезпечена людина, але за життя загнаний кінь — дуже зайнятий своєю роботою, я не маю часу на те, щоб десь ходити, знайомитися. Вважаю, що застосунки для знайомств дуже добра справа.

Я написав, яку хочу бачити майбутню дружину. І ось претендентка переді мною.

Я був дуже радий познайомитися, дівчина була скромна, вродлива, дуже розумна і я закохався. Зустрічалися ми три місяці, потім стали жити разом.

Дівчина сказала, що треба узаконити наші стосунки. Згоден, для того й планував знайомство.

Почали готуватися до весілля. Я сказав, нехай сама обирає, яким буде весілля і де воно буде. Хоче банкет у кафе чи у солідному ресторані – її вибір, я все оплачу.

Тільки попросив, щоб весілля відбулося не зараз, а через пару місяців — мені виписали відрядження, намічалося підписання важливого для мого бізнесу контракту. Дівчина надула свої красиві губки, але погодилася, адже підписання контракту збільшить мої доходи.

Вона продовжувала підготовку до весілля. Я поїхав.

Треба сказати, що в мене вдома було 20 тисяч доларів у сейфі, вмурованому у стіну. Про нього знали тільки я та моя мама.

І ось я, закоханий дурень, розповів про сейф коханій дівчині. Якось, коли ми з дівчиною були в ресторані, куди вона мене буквально потягла, мою квартиру пограбували.

Мій сейф із грошима просто виламали зі стіни та понесли. Я був шокований: весілля на носі, а мене пограбували.

Чесно кажучи, тоді мені було не до святкувань. Я ще раз попросив дівчину перенести весілля.

Вона відповіла, що нам обов’язково треба підписати шлюбний контракт і вона сама цим займеться. Я обурився, чому не разом, а лише вона сама.

І тут ми вперше посварилися. Дівчина страшно розлютилася, і сказала, що вона зайняла гроші на весілля, у неї купа боргів, а я чіпляюся до контракту і весь час відкладаю весілля.

Я намагався пояснити, що мене обікрали, але вона нічого не хотіла слухати. Погрожувала подати до суду, щоб я відшкодував їй усі витрати.

У ній було стільки злості та жадібності, що я, грішною справою, подумав: а чи не причетна вона до пограбування моєї квартири? На щастя, шлюбний контракт ми не встигли підписати. Я його навіть не встиг прочитати.

Моя мама одразу сказала мені, що дівчина аферистка. Я образився на маму.

Коли ми посварилися, мама зраділа, і розповіла, що своїми каналами навела довідки про цю дівчину. І з’ясувалося, що вона до мене була заміжня за людиною, яка навіть старша за мене.

І там теж був шлюбний контракт, за яким дівчині через суд дісталася половина всього майна цієї людини. Тепер я дуже уважно прочитав не підписаний поки що контракт.

Добре, що я не зробив цього — втратив би половину майна. Мою квартиру точно пограбували за її наведенням, але довести цього я вже не зможу.

Багаті мужики! Закохуйтесь, але не губіть голову. Будьте напоготові, оскільки красиві аферистки полюють на вас, як на дичину – жирну та дурну.

Через деякий час я дізнався, що проти моєї нареченої порушили кримінальну справу про шахрайство. Там діяла ціла бригада аферистів, якими керував власник чоловік. Так що моєї особистої казки з весіллям у шикарному ресторані так і не сталося.

КІНЕЦЬ.