Вітя був звичайним хлопчиком, але серед своїх однокласників він вважався найбіднішим. Його сім’я мешкала у невеликій тісній квартирі, і грошей на зайве у них не було. Він ніколи не розповідав друзям про свої фінансові труднощі, але все одно відчував себе невпевнено та соромився свого становища.

День народження Віті наближався, і він був дуже стривожений. Він бачив, як його однокласники святкували свої дні народження з усіма почестями – веселими вечірками, солодощами, подарунками та сміхом. Вітя мріяв про таке свято, але він знав, що його сім’я не мала можливості влаштувати щось подібне.

У день свого народження Вітя відчув себе особливо нещасним. Він з тугою увійшов до класу, не чекаючи нічого особливого. Але коли він відчинив двері, його очам відкрився неймовірний сюрприз. Його друзі та класна керівниця влаштували для нього справжнє свято. Весь клас був оздоблений повітряними кулями, і на столі стояв величезний торт з його ім’ям.

Його однокласники подарували йому маленькі, але дбайливо підібрані подарунки, які відображали інтереси Віті. “З днем народження, Вітю!” – радісно закричали друзі. Його серце забилося від щастя. Він не міг повірити, що його друзі організували таке чудове свято для нього.

Вітя був сильно зворушений, і сльози радості навернулися на його очі. Клас провів цілий день весело та з радістю. Вони грали в ігри, робили вироби, сміялися та співали пісні.

Весь день Вітя почував себе особливим, цінним та коханим. А потім класна керівниця підійшла до Віті і сказала: “Вітю, ми знаємо, що твоя сім’я не в змозі влаштувати велике свято, але для нас ти завжди будеш особливим. Ми хочемо, щоб ти знав, що з нами ти завжди знайдеш підтримку та дружбу. Ми тут, щоб ділитися радістю і горем разом.

З днем народження, друже!” Вітя кивнув, стримуючи сльози. Його друзі та класна керівниця подарували йому найдорожчий подарунок – почуття приналежності та підтримки. Він зрозумів, що справжнє щастя не в матеріальних речах, а в добрих та щирих стосунках з людьми, які піклуються про тебе та бачать твою унікальність.

З цього дня Вітя перестав соромитись свого становища і з гордістю носив своє ім’я. Він зрозумів, що може бути щасливим і цінним, незважаючи ні на що. А його друзі та класна керівниця стали справжніми янголами-охоронцями, які завжди будуть поруч, щоб підтримати та подарувати радість.

КІНЕЦЬ.