Нам набрид шум сусідів у багатоквартирному будинку і з виходом на пенсію, ми з чоловіком купили свій будинок, щоб жити в тиші. Але потрапили з вогню та в полум’я. Поруч із купленим будинком стояла старенька хатинка. Вже давно там ніхто не мешкав.

Ми сподівалися, що і її хтось купить, знесе та збудує на його місці нормальний будинок. Однак поки ми ремонтували свій будинок, поки переїхали, це старий будинок заселила вкрай неблагополучна родина.

Чоловік із дружиною, ті ще nияки, та четверо дітей, старшому з яких на вигляд років сім. Вдень вони мають відносну тишу. Лише діти галасують. Але це не критично.

Але ось увечері і всю ніч безперервно у них починаються веселощі. Шум, kрики, магнітофон репетує на повну гучність, часом доходить до бійок. Чому б не викликати nоліцію? Викликали. Толку нуль. Заберуть їх на другий день у ділянку, потім, після повернення ще два дні тиші.

А потім гулянки починаються знову. Дітей кілька разів забирали родичі, але щоразу матуся привозила їх назад. А ще мене дуже непокоїть те, що ця сімейка може влаштувати в себе пожежу.

І тоді вогонь може перекинутися на наш будинок. Орrани опіки не реагують на цю родину.

Начебто це не в них батьки, що вічно нализуються в зюзю, а діти не бігають замурзані та голодні. Ні, кілька разів вони забирали дітей, але потім знову повертали, тому що їхні батьки стали вести тверезий спосіб життя. Ці?! Тверезий?! Ну ну. Нещодавно родичі знову забрали дітей у цієї парочки.

Сказали назавжди. Ви думаєте це якось вплинуло на їхню поведінку? Не тут то було. Їм тепер на дітей витрачатися не треба, а отже, і пійла можна купити більше… А нам, швидше за все, доведеться продавати будинок. За будь-яку ціну. Аби з’їхати подалі від цієї родини. Хоча я дуже сумніваюся, що його у нас куплять через таких сусідів.

КІНЕЦЬ.