Вирішила не їсти гарячу солодку булочку відразу, а поласувати не зранку з кавою. Це було моє відкладене бажання. Іноді можна піддатися бажанню, можна майже зробити щось, прийняти рішення, але знайти сили відкласти

Якось я купила булочку. Не витримала. Бажання було надто сильним. Я багато років не їм борошняне та солодке, намагаюся утримувати вагу в межах норми. І це дуже важко, повірте.

Булочка була гаряча, з хрумкою рум’яною скоринкою, посипаною цукром. Вона випромінювала аромат кориці та вершкового масла. І так привабливо лежала на прилавку! І я не витримала. Купила. Продавець поклала гарячу свіжу булочку у паперовий пакетик. І інші булочки теж, звісно. Я ж усім купила, рідним своїм.

Усі з’їли свої булочки з апетитом. Дуже смачно! Тануть у роті ці чудові булочки. А я свою не стала їсти. Увечері борошняне особливо шкідливе. Я залишила булочку на ранок. Щоб насолодитися нею з ранковою кавою.

А вранці відкусила шматочок. І несмачно. Холодна булка, зовсім не хрумка, просто булка – і все. І можна її не їсти. Тільки борошняним набивати живіт, потім переживати і морити себе голодом… Головне – не так смачно. Не хочеться. Булка, як булка.

Це начебто сумна історія про відкладене бажання. Але й повчальна, гарна історія.

Іноді можна піддатися бажанню, можна майже зробити щось, прийняти рішення, але знайти сили відкласти. Небагато відкласти те, що так тягло вас. Не відмовлятися. Просто зробити паузу.

І вранці, можливо, вам уже не захочеться булку. Або іншу роботу. Або надмірно дорогу річ. Або кредит на щось привабливе, бажане. Або стосунків із людиною не захочеться, хоча ви були готові на жертви та на порушення своїх правил. І те, що так манило і вабило, те, що спокушало, на ранок здасться цілком звичайним. Навіть шкідливим.

Відмовлятися іноді немає сили. Занадто сильне бажання ми відчуваємо. І можна купити булочку. Прийняти рішення. Але не остаточне. Сказати собі: “Так, я зроблю це. Але трохи згодом”.

Велике вольове зусилля – повна відмова, – нам не під силу іноді. А це маленьке вольове зусилля – відкласти, почекати, – може прояснити наш розум. І бажане виявиться шкідливим, занадто дорогим, несмачним, цілком звичайним… Чи варто порушувати свої правила та йти на витрати?

Ось на ранок і вирішимо. Коли бажання охолоне. Іноді доводиться навіть зазнати первинних витрат, а потім відмовитися. Так часто буває. Іноді можна наважитися! Навіть витратитися небагато. А потім відмовитися, бо бажання втратило свою привабливість. Як остигла булка. Хоча інколи це сумно. Але корисно.

КІНЕЦЬ.