Віра повернулася додому з важкими пакетами у руках. Жінка зайшла в коридор, роззуляся і попрямувала на кухню, щоб викласти продукти в холодильник. – Ти чому в темряві сидиш, – здивувалася Віра, коли ввімкнула на кухні світло і побачила свого чоловіка Сергія. – Думаю, – тихо промовив Сергій. – Про що? – запитала Віра. – Думаю, що нам робити! – відповів він. – З чим? – запитала дружина. – А з ось цим! – Сергій підвівся, дістав з кишені якусь білу хустинку і простягнув її Вірі. – Це що таке!? – Віра здивовано дивилася то на чоловіка то на хустинку, не розуміючи, що відбувається

 

Порядок Віра не переносила ще зі школи. Їй подобалося, коли довкола життя кипіло і іскрилося. Зовнішність її теж була як на свято – блондинка з карими очима, милим носиком і гарною фігурою. Після школи дівчина стрімко вискочила заміж за хлопця. Це був договірний шлюб.

Мама до тремтіння хотіла побачити Віру одружену. Чоловік, адже він для чого потрібен, говорила вона дочці. Щоб утримував, щоб рівень життя нормальний забезпечив, щоб діти нічого не потребували. Ось глянь на наших сусідів. Народили дітей, живуть одне в одного на голові, та ще й разом зі свекрухою. І сваряться цілодобово. Зараз начебто роз’їжджатися збираються, та тільки в Ліди вже майже все життя пройшло в цих умовах. Тож слухай нас донька.

Батько просто привів у будинок сина свого друга, познайомив його з дочкою на сімейній вечері, а потім заявив, що краще нареченого вона не знайде. Сергій добрий хлопець, він, батько, точно знає. Батько потенційного нареченого мав свій бізнес. Віра спочатку сміялася, а потім зрозуміла, що батьки налаштовані серйозно.

Або буде так, як вони сказали, або донька може не розраховувати на їхню допомогу. А може навіть на спілкування з ними. Значить, житимеш своїм життям, сказав батько, а мати підтакнула. Вона завжди і в усьому з ним погоджувалась. Все було вирішено за неї. Віра поплакала трохи, поскаржилася подругам та й вийшла заміж.

Молодого чоловіка звали Сергій Сергійович. Така в сім’ї була традиція, синів називати Сергієм. Чоловік Віру не розчарував. Сергій виявився у всіх відносинах позитивною людиною: не гульбанив, любив порядок, допомагав дружині по дому, зарплату справно приносив додому.

Мати казала їй – з часом покохаєш його. І Віра повірила у це. Але що довше тривав шлюб, то важче їй ставало. Сергій виявився зацикленим на порядку. Він любив порядок і влаштовував сварки, якщо дружина криво вішала рушник чи прала білизну на неправильному, на його думку, режимі.

Міг насваритися на неї, якщо знаходив у відрі для сміття упаковки від цукерок, які Віра любила і тепер постійно заїдала ними свій поганий настрій. І набирала зайве. Після прибирання чоловік міг із серйозним обличчям пройтися білою хустинкою по полицях та шафах, щоб потім продемонструвати дружині, що господиня вона нікудишня, скільки пилу залишила. Куди це годиться?

Батьки постійно говорили дочці, що шлюб має бути один на все життя. Ось як у них. І Віра мовчала. Прибирала ретельно, білизну прала правильно, цукерки їла на вулиці. Віра працювала у бібліотеці по сусідству. Чоловік пішов з роботи, почав працювати зі своїм батьком.

Подругам Віра скаржилася, що щасливою не почувається.

– Холодно якось у нас вдома, – зітхала вона. – Чисто як в палаті. Вдома ідеальний порядок, навіть фотографій на стіні немає. Сергію не подобається, каже, що простір засмічують.

Народився син. І тут Віра вперше не послухалася чоловіка.

Я, каже, народила, я годую, ночей не сплю і назву його, як я хочу. Денис.

Сергій, ледве стримував себе. Він сварив дружину, що вона порушила традицію їхньої родини. А Віра заявила, що в такі традиції не вірить, і в їхній сім’ї так вже вистачає Сергіїв. Чоловік упокорився, але образу причаїв.

Він раз у раз нагадував дружині про те, що вона порушила священну традицію їхньої родини. Віра посміювалася. А потім з’ясувалося, що зразковий чоловік зраджує її праворуч і ліворуч. Він зраджує із секретаркою, з колишньою одногрупницею і навіть із сусідкою! І все це відбувалося одночасно.

Про це Вірі доброзичливо повідомила поінформована секретарка чоловіка. Ця дівчина вирішила застовпити вільне, на її думку, місце та вийти заміж за Сергія. Вона вже свято шануватиме традиції. Віра, як не дивно, не засмутилася. Вона не відчула зовсім нічого, тільки полегшення.

Тепер у неї був законний привід розлучитись, і батько їй слова не скаже. Зраду той вважав непробачним гріхом. Теж шанував традиції. Він підключив свої звязки, і у Віри з сином залишилася квартира, машина та сума на рахунку. Віра вирішила, що це адекватна плата за роки, проведені з Сергієм, людиною, з якою вона не мала нічого спільного.

Плата за роки, присвячені прибиранню, прасуванні та приготуванню. Після розлучення жінка розцвіла. Вона розвинула бурхливу діяльність. Зробила ремонт у квартирі, обставивши її так, як хотілося їй. Багато яскравих кольорів, килимків, на стінах купа фотографій та картин. Квартира стала такою ж, як її господиня – світлою, красивою та теплою. Знайшла роботу до душі. Заміж вона більше не хотіла.

КІНЕЦЬ.