Віолетта вкотре розглядала свою весільну сукню, яку вона мала одягнути через два тижні.

Після року стосунків Вадим несподівано зробив дівчині пропозицію.

Віолетта вирішила довго не думати і відразу погодилася вийти заміж за тридцятирічного чоловіка.

Вона не знала, чи любила його настільки, щоб стати дружиною, але так як їй самій ось-ось виповнилося двадцять п’ять, а всі подружки встигли обзавестися сім’ями, рішення прийшло моментально.

На майбутню свекруху, з якою Віолетта познайомилася два місяці тому, дівчина не звертала жодної уваги.

Олена Олексіївна не контактувала з нею, і цей факт повністю влаштовував наречену.

Однак усе це було доти, доки жінка не дізналася, що її дорослий син одружується.

– Ой, я так хочу взяти участь у купівлі весільної сукні! – радісно сплеснула руками Олена Олексіївна і кинулася обіймати Віолетту, сподіваючись, що невістка запросить її на примірку.

Однак дівчині не хотілося брати свекруху у весільний салон, тому вона обманула, що вже встигла купити сукню.

Ця новина засмутила Олену Олексіївну, але вона вдала, що анітрохи не образилася.

– Подивитися можна? – спитала свекруха у Віолетти.

– Побачите на весіллі, – холодно відповіла наречена, і жінка зрозуміла, що невістка не збирається йти їй на поступки.

За тиждень до весілля дівчина взяла на роботі відгули, щоб як слід підготуватися до урочистостей.

Однак про це Віолетта не сказала Вадиму, вирішивши зробити йому несподіваний сюрприз.

Дівчина повернулася додому раніше і застала чоловіка, що сидить на порозі. По невдоволеному обличчю вона зрозуміла, що він не дуже радий їй.

– Ти чого тут? – знімаючи рукавички, поцікавилася Віолетта.

– Просто! – голосно вигукнув чоловік. – Ти чому так рано?

– Взяла відгули! – радісно повідомила дівчина і відразу напружилася, побачивши, як Вадим перегородив їй шлях до спальні.

– Може, чаю поп’ємо?

– Мені треба переодягнутися спочатку, – безглуздо посміхнулася Віолетта і попрямувала у бік кімнати.

Однак чоловік не дозволив їй пройти.

– Що відбувається?

– Давай поп’ємо чаю! – наполягав Вадим. – Прошу!

– Стривай, у нашій спальні хтось є? – осяяло Віолетту. – Ти мені зраджуєш?

– Ні, ти що? – замахав руками чоловік.

– Тоді пусти мене! – Дівчина обійшла чоловіка і попрямувала до спальні.

З рішучим виглядом Віолетта відчинила двері і застигла, побачивши Олену Олексіївну у своїй весільній сукні.

– Хто вам дозволив? – вигукнула дівчина, густо почервонівши.

– А що такого? – незворушно відповіла свекруха.

– Що такого, кажете?! – Віолетта дістала з кишені телефон та сфотографувала Олену Олексіївну. – Повертайте мені гроші за сукню, інакше я надішлю цю фотографію всім родичам!

Жінка голосно проковтнула ком, що встав у горлі, і поспішно стягнула з себе весільну сукню.

Під засуджуючі вигуки невістки вона, плачучи, покинула квартиру Віолетти.

– Що ти влаштувала через якусь сукню? – почав вимовляти Вадим.

– Це весільна сукня, її ніхто не має права одягати! – невдоволено вигукнула дівчина. – Я її більше не вдягну! Нехай твоя мати віддає за неї гроші, і я куплю нову!

– Вона всього раз її вдягла… Якби ти не повернулася додому раніше, то й не дізналася б про це, – пробурчав чоловік.

– Ну, вибачте, що повернулася! Я вже все сказала! Або гроші на нову сукню, або фотографія для родичів! – стояла на своєму Віолетта.

– А чи не забагато ти просиш? – цинічно промовив Вадим.

– Геть! – Дівчина вказала пальцем на двері. – Бачити тебе не хочу!

Чоловік зневажливо посміхнувся і, поспішно зібравши частину речей, покинув квартиру нареченої.

Через годину після його виходу, Віолетті подзвонила мама. Вона почала з обуренням висловлювати їй своє невдоволення.

– Ти що влаштувала? Приміряла свекруха сукню твою і що з того? Дивись, так і заміж не вийдеш.

– Мамо, це справа принципу! Чи ти сама вирішила сплатити мені нову сукню? – зловтішно поцікавилася дівчина.

– Ось не розумна! – сказала в трубку мати і закінчила розмову.

Кілька днів Вадим не давав про себе знати. Віолетта вже почала думати про те, що весілля не буде.

Проте за три дні чоловік з’явився на порозі квартири і з діловим виглядом промовив:

– Поговорити треба. Загалом так! Я оплачу тобі нову сукню сам. Але ти маєш при мені видалити фотографію, вибачитися перед мамою і вийти з нашого спільного чату на пару місяців, поки вона тебе не пробачить.

– Що? Нічого я не робитиму! – Віолетта ображено схрестила руки. – Я вважаю, що платити має твоя мати, а не ти! І це не я повинна вибачитись перед нею, а вона – переді мною! А з чату я просто зараз вийду!

– Ні, так справа не піде! Або ти робиш, так, як я сказав, або весілля не буде. Даю тобі час подумати… до завтра, – чоловік розвернувся на сто вісімдесят градусів і вийшов за двері.

Цілий вечір і ніч Віолетта думала над словами Вадима, і нарешті дійшла висновку, що виходити заміж за таку людину, як він, буде великою помилкою.

Наступного ранку вона розіслала всім гостям повідомлення: “Весілля не буде через те, що мою сукня одягла свекруху”.

Слідом дівчина прикріпила фотографію Олени Олексіївни у весільній сукні.

Їй у відповідь відразу посипалися здивовані відповіді друзів та близьких. Останнім надійшло повідомлення від Вадима.

– Весілля не буде! Ти порушила весь наш договір!

Віолетта нічого не відповіла чоловікові. Вона одразу побігла у весільний салон і здала злощасну сукню.

КІНЕЦЬ.