Граф – так назвали маленького пташеня. Вороненя…

Чоловік знайшов його на вулиці перед будинком. Довго ходив і шукав його батьків. Підходив до всіх дерев і простягав вгору писклявого малюка.

Сподівався, але – відповіддю була лише тиша…

Мабуть, батьки були дуже далеко. А малюка занесло сюди його бажання політати та вітер. Довелося нести його додому.

Дружина сплеснула руками і довго дорікала, щось на кшталт:

— Тобі завжди більше всіх треба… Пройти повз не міг? Може, хтось інший підібрав би… Мати Тереза знайшовся!

Три кішки сиділи біля її ніг і дивилися винятково осудливо. Втім, не без інтересу. Пташеня пищало, не перестаючи.

— У мене вже голова болить від його крику, — зауважила жінка.

— Так він же їсти хоче, — резонно пояснив чоловік.

— То чого ти тут стоїш?! — обурилася жінка. — Балакає він! — кивнула вона кішкам, і ті негайно погодилися з нею. — А ну, не стій, як бовдур! Неси його сюди, годувати будемо…

Потім були обдзвонені всі знайомі й раціон встановлений. Малюка годували по годинах.

Він звик і, підскакуючи до своїх прийомних батьків, кричав писклявим голосочком і плескав крильцями. Дружина сміялася і гладила його.

Коти були незадоволені. Спершу. Їм суворо-насуворо заборонили ображати пташеня і навіть наближатися, а так хотілося…

Через пару тижнів малюк навчився вибиратися з великої картонної коробки, в якій він жив. І насамперед став підлітати до котів.

Ті очманіли від такої нахабності. Їм-то здавалося, що це вони тут головні персони в усьому домі, королівни та красуні, а тут…

Підлітає до тебе невідомо що – скуйовджене, маленьке, пискляве, сідає тобі на спину і починає щось пищати!

Спершу вони ховалися від нахаби під диван, але з часом їм набридла ця справа. І вони просто змахували з себе приставучого пташеня.

Найсильніша і скандальна кішка, Красуня, чомусь стала користуватися його особливою увагою. Він сідав на край ліжка і тихесенько підкрадався до дрімаючої кішки, обережно притискався до неї і засинав…

Прокидаючись, Красуня здригалася, тривожно нявкала і обнюхувала пернатого малюка. Той, відкривши одне око, щось скрипів і знову засинав.

Красуня, важко зітхнувши, лягала поруч.

Дві інші кішки дивилися на це з подивом і нерозумінням, але – сперечатися з Красунею собі дорожче.

Так Граф і отримав подругу, захисницю і напарницю для ігор.

А грати він обожнював. Він дошкуляв нещасній кішці і мотався за нею по квартирі, як хвостик.

Набігавшись і вигнавши її в черговий раз з-під ліжка, підросле пташеня заганяло її нагору і влаштовувалося поряд, перебирало її шерстинки і бурмотіло щось.

Красуня переверталася на спину, витворяла всіма чотирма лапами в повітрі бозна-що і муркотіла на всю квартиру.

Решта дві кішки теж звикли з часом і перестали реагувати на підрослого вороненя.

А він виявився надзвичайно кмітливим.

Дружина проганяла його зі столу під час їжі, а він нахабним чином лащився до неї і, вимовляючи вивчені слова (так-так і таке буває), освідчувався в коханні на свій лад:

— Гра-ф-ф пташка… — говорив він, заглядаючи їй одним оком в обличчя, а другим косячи в тарілку.

Потім пощипував її обережно дзьобом за ліву щоку і продовжував: — Ти ж мій хороший, розумний, красивий…

Дружина танула, сміялася, відмахувалася від хитруна і видавала йому порцію зі своєї тарілки. Чоловік ховав посмішку.

— І нема чого мені тут сміятися, — зауважувала йому дружина. — Не привчайте птицю до столу! Нехай у себе їсть, — продовжувала вона, згодовуючи проглоту шматочок курки.

Чоловік знизував плечима, погоджувався і обіцяв більше не робити цього…

Так минув рік.

Граф перетворився на абсолютно розкішного ворона. З блискучим пірʼям, хитрим злодійським поглядом і впевненістю в тому, що це життя створене саме для нього.

Коти вже давно вважали його своєю сім’єю, але спав він винятково поруч із Красунею.

Подальша історія – це переказ відео, записаного однією з камер спостереження, встановлених у квартирі.

Ну, так ось…

Плита була у них на кухні газова. Хороша, нова. Встановлював її спеціальний майстер з газової контори. Перевірив усе, підключив, записав, взяв гроші й пішов…

Як ви, напевно, розумієте, виниклого витоку на відеокамері видно не було. Було видно тільки раптом занепокоєного Графа.

Він став бігати по ліжку і клювати кішок, які раптово стали сонними. Потім він злетів і пролетів на кухню, де пару хвилин безладно мотався по плиті та столу поряд, після чого…

Сів на вентиль, що відкриває газ! І протягом деякого часу повертав його то туди, то сюди. Закривши таки краник, він повернувся до спальні і сів на підвіконня.

Спершу Граф своїм твердим, як сталь, і гострим, як шпага, дзьобом розбив внутрішнє скло вікна і ухилився від осколків, потім зробив те саме з зовнішнім склом.

Після чого повернувся на ліжко і змусив усіх кішок встати, хоч вони й реагували насилу.

Але він клював їх, поки не прогнав з ліжка і підлоги на підвіконня, де ті поступово й отямилися…

Чоловік і жінка, які повернулися додому після роботи, знайшли всю компанію, яка дихала свіжим повітрям біля розбитого вікна.

Дружина схопилася за голову і почала останніми словами лаяти Графа за такий проказу.

Вона згадувала йому всі провини: крадіжку дрібних предметів, небажання слухатися, впертість і крикливість…

Чоловік, придивившись уважніше, зауважив:

— Почекай, не кричи. Щось тут дивне… Я ж не закривав вентиль газу…

— Ти мені ще тут повиступай! — накинулася на нього (розповідь спеціально для сайту – рідне слово) жінка. — Бач, захисник знайшовся! Зараз і ти отримаєш…

Чоловік без будь-яких слів підійшов до плити і повернув вентиль. Граф негайно закричав і, злетівши з підвіконня, підлетів до нього і клюнув у руку.

— Ой, — сказав чоловік.

— Ах ти, гидота така! — закричала дружина. — Мало того, що ти вікно розбив, так ти ще й клюєшся? До клітки підеш, зрозумів?!

— Тихо ти!!! — раптом крикнув чоловік.

Дружина з подивом замовкла, і тоді до них абсолютно виразно долинуло шипіння газу, що виходив з трубки.

— О, Господи… — зблідла жінка і притиснула руки до рота. — Це що? Це як? Чому?

— Я не знаю цього, — відповів чоловік, перекриваючи кран. — Але одне можу сказати абсолютно точно – наші кішки живі тільки завдяки Графу. А може, і ми з тобою теж… Якби він не закрив вентиль і не розбив вікно…

Чоловік промовисто подивився на зблідлу дружину.

Та опустилася на стілець на кухні. І негайно Граф сів їй на праве плече, зазирнув в обличчя і сказав:

— Граф пташка… Ти ж мій хороший, розумник, красень… Я тебе люблю!

Дружина почервоніла, погладила ворона і сказала:

— Вибач мене, будь ласка… Розумничку мій! Красень. Найрозумніший, найкращий!

Ворон розправив крила і задоволено каркав…

З цього дня Графу дозволяється все, що його душі завгодно, хоча дружина все так само кричить на чоловіка:

— Щоб ти не смів мені привчати його до столу!

Граф хитро дивиться на жінку і притискається до її руки, отримує смачний шматочок з її тарілки і задоволено скрипить.

— Ось хто знає правильний шлях до серця жінки! — пояснює вона чоловікові, і той, як завжди, згідно киває головою…

Скло вставили.

Газ чоловік відключив і навіть замурував труби в стіну, щоб вже напевно. У них тепер електрична плита. І Граф уважно придивляється до неї.

— Не смій мені тут! — кричить йому жінка, але він не звертає на неї уваги.

Коти ставляться до ворона з неприхованою повагою. І взагалі…

Як ви можете жити без домашніх тварин? Ну, ті, які без…

Ви взагалі чим займаєтеся вдома вечорами?

Бідні ви, бідні. Шкода мені вас…

Заведіть вже собі когось і будьте щасливі на здоров’я.

А інакше як?

А інакше ніяк!