Антон нервово метався з кухні до кімнати. В кухні грілося молоко, а в кімнаті плакала його донечка. Вона надривно кричала, бо хотіла їсти. В Антона з переляку все падало з рук. Сьогодні зранку його дружина Вікторія прокинулася та сказала, що йде від них назавжди. Навіть не пояснила, чим годувати дочку. Антон не одразу зрозумів оте “назавжди”. Як? У них же все було добре. Що могло трапитися за один день? Але думати про таке ніколи. Треба годувати Лізу та брати себе в руки.

І як з цим справитися, коли вже друге молоко витікає на плиту. За криками дочки чоловік не може зосередитися. Тоді довелося попросити допомоги в сусідки.

Ірина завжди вдома, в неї маленька донечка. Антон швидко розповів їй про свої проблеми. Сусідка одразу прийшла на допомогу. Вона швидко приготувала їсти Лізі.

Взяла дівчинку на руки. Маленька присмокталася до пляшечки з сумішшю. А коли поїла, щиро посміхалася татові. Ірина розповіла Антону, що і як потрібно готувати, а сама пішла додому, адже вдома її також чекала донька. Того дня Антон не присів ні на хвилину. Ввечері поглянув навколо та побачив жахливий безлад.

Але він настільки втомився, що вирішив залишити все, як є. Мріяв про одне – швидко вложити дочку спати та самому нарешті відпочити. У нього видався такий важкий день, що й не передати. А він жодного разу не задумувався, як насправді важко з малими дітьми. Дивлячись на дружину, чоловік думав, що вона вдома нічим не займається, а тільки сидить на дивані.

Так минув тиждень. Антону потрібно було виходити на роботу, а про колишню не було чути нічого. По тій бік телефону було чутно лише гудки. Треба було вирішувати, як бути далі. У квартирі безлад. За тиждень Антон таке наробив, що й самому не вірилось. Раніше він звинувачував дружину в безладі. Тепер вже думає по-іншому. А де дружина? З дитиною на руках не підеш її шукати. Та й роботи в хаті стільки.

В Інтернеті знайшов послуги клінінгової компанії. Пообіцяли за годину приїхати. Коли у двері подзвонили, Антон пішов відчиняти. На порозі стояла молода, симпатична дівчина. Вона одразу взялася до роботи. Через декілька хвилин почув, як хтось відчиняє двері. Це була його дружина Вікторія. Вона не стала вияснювати, що за жінка в їх квартирі, а вчепила її прямо за волосся.

Робітниця зібрала свої речі та вискочила з квартири з криками, що чоловік заплатить за негарне відношення до персоналу компанії. А Вікторія стояла, роззявивши рота. Хотіла провчити Антона за те, що не допомагав їй по дому, а попалася сама. Того вечора вони ще довго розмовляли. Антон просив вибачення у дружини, що не розумів, як нелегко одній зі всім справлятися. Відтепер він завжди їй допомагатиме.

Вікторія розповіла, як злякалася, побачивши у квартирі чужу жінку. Вона й гадки не мала, що це прибиральниця. Чоловіка вона не збирається ділити ні з ким. Сама від себе не очікувала, що така ревнива. А потім вони полягали спати. Ну й цікавим вийшов день, нічого не скажеш. Антон ще довго лежав та думав, як добре, що все налагодилося – дружина поруч, дочка – сита та переодягнена, в хаті – порядок. Тепер можна й спати.

КІНЕЦЬ.