Аліна Петрівна, наближаючись до свого 65-річчя, вирішила вийти на пенсію і вести просте життя на дачі, вдаючись до читання, збираючи ягоди і завівши кішку для дружнього спілкування.

Незважаючи на побоювання сусідки щодо можливості прожити на одну тільки пенсію, Аліна була впевнена, що її дочка Марта фінансово підтримає її, виплачуючи щомісячну допомогу у розмірі 5 тисяч.

Марта, 35-річна домогосподарка з трьома дітьми та чоловіком, який намагається виплатити іпотеку, сама опинилася у скрутному фінансовому становищі.

Їхніх доходів ледь вистачало на найнеобхідніше, а непередбачені витрати постійно виснажували якісь накопичення.

У результаті Аліна таки попросила доньку надавати їй підтримку. Але Марта, яка і так була на межі своїх можливостей, вирішила поговорити з чоловіком Семеном.

Той зі свого боку засумнівався у доцільності цього прохання.

Аліна обґрунтувала свою позицію доньці та зятю, нагадавши їм про свою значну підтримку в минулому, у тому числі про передачу їм квартири її покійного батька, яку вони продали, щоб купити більш просторе житло.

Той крок, на думку Аліни, вже надав їм суттєву фінансову допомогу, і вона вважала, що має право на підтримку у відповідь.

Позиція Аліни, в цілому, полягала в тому, що після багатьох років роботи та внеску у добробут сім’ї вона заслуговує на те, щоб попросити допомоги для реалізації своїх пенсійних планів – незалежно від того, який фінансовий тиск це чинить на сім’ю Марти.

Чи має рацію жінка в такій ситуації? Може, таки варто взяти до уваги становище дочки?