Петро був дуже економним, та ще пак, адже в нього було четверо доньок. І чоловік розумів що кожну треба видати заміж та ще й надбати для кожної придане.

А були тоді часи, коли працювали люди на заводах і фабриках, і зарплату затримували по декілька місяців.

То ж чоловік дуже переживав, як він має доньок в світ вивести та чоловіків добрих їм найти.

Так потихеньку Петро і збирав у трьохлітровий слоїк ті гроші. А потім став боятися та переживати, щоб ті гроші злодії якісь не вкрали. Тож вирішив їх закопати, але він не тільки гроші закопував, а ще й слоїк червоного виноградного напою.

Так от старша із доньок уже готова була виходити заміж, то Петро пішов відкопувати гроші.

Але через хвилювання він відкопав тільки слоїк з червоним напоєм, а от де був прикопаний слоїк з грошима чоловік геть забув.

Та й став він з тою лопатою ходити по городі та викопувати маленькі нірки. Дружина ж його нічого не знала тому і не розуміла, що то таке Петро робить.

Подумала, що він уже з глузду з’їхав, або щось з ним негаразд. Тому побігла до церкви по священика і вони вдвох почали ходити за чоловіком по городі і просити щоб він спам’ятався і лишив ту лопату.

Але Петро не слухав ні дружину ні священика, і дальше копав. Донька, яка мала виходити заміж сиділа в хаті та плакала.

Вона переживала, що хлопець та його батьки як дізнаються що її батько робить то відмовляться від весілля.

Так це все тривало майже тиждень. Але на щастя Петро все таки знайшов свій закопаний скарб.

Весілля доньки було врятоване. А всі люди в селі говорили, що то все заслуга їхнього місцевого священника.

Якби він Петра не навернув, то хто б знає що було. А чоловік і не встав нікому нічого пояснювати та говорити правди.

Але вже більше не  прикопував той слоїк з грошима а заховав на горище. Щоб у вас знову не потрапити в таку ситуацію.

Ось така весела, кумедна історія, однак зі щасливим кінцем.

Джерело