Фірмовою стравою Наталки були тонкі млинці – «бестселер» гуртожитку.

У багатьох студентів вони виходили насилу, але вона відточила цю майстерність ще в шостому класі, завдяки шкільному конкурсу та маминим настановам.

У гуртожитку складно було знайти смачну їжу, тож Наталка часто пекла млинці з різними начинками.

Так виникла традиція недільних млинців. Під час одного з таких сніданків до кімнати зайшов популярний хлопець Сергій, залучений ароматом млинців.

Він похвалив млинці, і вони з Наталкою почали спілкуватися.

Попри свою легковажну репутацію, Сергій виявився розумним хлопцем, начитаною людиною, якій доводилося вирішувати не лише питання, пов’язані з навчанням, а й особисті проблеми, у тому числі утримувати свою велику родину.

Якось Сергій зробив Наталці пропозицію, вручивши букет квітів.

Наталка просто не мала шансів відмовитися, адже вони по вуха були закохані один в одного. Через десять років вони були щасливими у шлюбі, і у них народився син Андрійко.

Сергій завжди був позитивним, з гумором ставився до труднощів, часто змушуюючи Наталку сміятися, навіть коли тій навіть дихати від втоми не хотілося.

Їхня історія кохання почалася з млинців, про які Сергій із гумором згадав на весіллі.

Виконавши обіцянку, дану собі ж, він навчився пекти ці фірмові млинці, і тепер їхній син обожнює млинці, приготовлені батьком.