Вчора ввечері перебирала і складала речі в шафах. І знову на неї натрапила – цей невдалий подарунок чоловіка. Ну як можна було таке вчудити! Носити я її не буду, хоч вона дорога і натуральна. І не викинеш же.

Ось і бовкнула необачно Артему, що місця в шафах зовсім не залишилося і що купу зайвого місця займає подарована ним оця сама шуба. Отак взяла і ляпнула, не подумавши. Що тут почалося!

Я, наївна, думала, що це вже для нас у минулому, а – ні.

День народження у мене в листопаді. І минулого року на 35 років Артем подарував мені розкішну дорогу шубу. З розмірами вгадав, все підійшло. Хотів зробити сюрприз для коханої дружини.

Не те, щоб подарунок мені не сподобався, але рада я шубці не була. Звичайно, кілька разів за зиму шубу я одягала, щоб порадувати Артема, але він у мене чоловік розумний і все зрозумів. Засмутився, звісно, ​​хоч я й спробувала все логічно пояснити.

Справа навіть не в тому, що ми живемо на Одещині, і сувора зима з морозами і снігом останні роки у нас радше рідкість. І гроші, витрачені на шубу, були не останніми, дірку в сімейному бюджеті не зробили. І колір, і фасон – все чудово.

Тільки не люблю я шуби. Не подобаються і все. Ніякі!

На мою думку, одяг, зокрема і зимовий, має бути в першу чергу зручним і практичним, а вже потім – модним, статусним чи красивою.

Я не можу зрозуміти тих панянок, які вважають розумним виходити в ожеледицю у своїх шубах і на височенних шпильках, граціозно балансувати на льоду, молячись лише про те, щоб не гепнутися. Мені більше подобаються чоботи і легка, але тепла зимова куртка.

І вся проблема в тому, що мій Артем чудово знає про мої смаки, більше того, палко мене в цьому підтримує. Але від купівлі шуби не втримався, бо це, на його думку, мрія будь-якої жінки.

Напевно, чоловік це в популярних чатах прочитав, де про сто одну троянду та інші штуки, які має дарувати жінці справжній чоловік, пишуть. Хотів показати, що він у мене з таких, що любить, що я маю пишатися ним і хвалити подругам.

Виходить, у мене є дійсно чудова нагода хвалитися перед подругами. І тема, яку доводиться старанно оминати у розмовах з самим чоловіком. І шуба, яку я не буду носити і не знаю, куди подіти, щоб не образити Артема. І от що робити?

Джерело