Життя мене добряче провчило і навчило, що варто казати “Ні”, бо потім розплачуватимешся усе життя.

Мені зараз 60 років і роки дають про себе знати. Маю цілий букет хвороб: і діабет, і гіпертонію, і пупова грижа, і ще багато чого. Тому постійно п’ю різні ліки і чаї, аби хоч трохи легше було.

Живу я одна. Чоловіка не стало 7 років тому, а єдиний син мешкає окремо. Маю ще онучку Єву, їй зараз 6. Бачу її лише на вихідних і то не на кожних. Історія моя буде стосуватися саме онуки.

3 роки тому сталась зі мною подія, за яку я розплачуюсь досі. Син з невісткою в гості збирались йти, а мене попросили з Євою побути.

– Синку, я щось себе не дуже добре почуваю. Візьміть Євочку з собою чи в інший день підіть – просила я.

– Ой мамо, не вигадуй. Нічого не станеться, як ти з онукою дві години побудеш. Нам теж відпочити хочеться без дитини – відповів Діма.

Привезли мені діти онуку, а самі поїхали до друзів.Єва дуже активна дівчинка. У мене за годину уже йшла обертом голова. Я заварила собі чаю, який завжди п’ю і на секунду відвернулась, щоб іграшку подати онуці, як почула крик. Єва за цю мить встигла вилляти на себе гарячий чай. Як я перелякалася, у мене все тремтіло від страху за дитину. Я швидко зробила все, що знала: зняла з неї одяг, обробила рану і викликала лікаря.

Коли приїхали Діма з Олею, то невістка моя зчинила крик.

– Як так дивитись за дитиною? Ви ж її ледь не вбили! Треба було отой чай пити, не могли потерпіти трохи? – докоряла мені Оля.

Мені довго не давали бачити онуку, а Оля постійно писала гнівні та образливі повідомлення, що я погана бабуся, що мені довіряти кота не можна, не те, що дитину і купу різної гидоти, про яку і згадувати не хочу.

Коли ж мені дозволили бути з Євою, то не пила нічого гарячого і постійно за нею слідкувала. Я навіть їм трьом поїздку в Карпати оплатила на оздоровлення онуки. Бо ж я винна у тому, що сталось.

З того прикрого інциденту пройшло 3 роки. У Єви і шраму не лишилось, а я навчилась казати “Ні”. Тепер, коли мене просять побути з онукою, а я не можу, то твердо відмовляю. Діма з Олею ображаються і звинувачують мене в тому, що я не люблю Єву та не хочу проводити час з єдиною онукою. І тут я їм не вгодила.

От скажіть, хіба я не права?