У неділю Валя ніяк не могла додзвонитися до своєї старшої сестри, Марини. Та обіцяла приїхати до мами на день народження.

Схвильована мовчанням сестри, Валя швидко сіла в автобус і поїхала до неї додому…

…Валя навчалася на першому курсі в інституті, а сестра винаймала квартиру неподалік від свого інституту.

Раніше вона жила в гуртожитку, але це у неї був останній курс, захист диплома, їй потрібна була тиша.

Ось батьки і виділяли їй щомісяця гроші на оренду житла.

Коли Валя подзвонила у двері, їй ніхто не відчинив. Вона почала наполегливо дзвонити і у двері, і по телефону. Потім вона почала стукати у двері.

Двері нарешті відчинилися, вона побачила обличчя сестри й ахнула.

-Маринко, що в тебе трапилося?

Та махнула рукою і знову розплакалася. Валя обняла її за плечі і провела до кімнати, посадила на диван, збігала на кухню по воду. Коли Марина трохи заспокоїлася, сестра сказала:

-Ну а тепер розповідай, бажано детально і благаю – не плач.

-Добре, як добре, що ти приїхала, інакше б я, мабуть, не витримала сьогоднішньої ночі одна…

-Що за дурниці, розказуй. Ні, постривай, мамі подзвоню, скажу, що ти заслбла.

Валя зателефонувала мамі, Марина вибачилася перед нею та привітала з днем ​​народження, обіцяла приїхати, як їй стане краще. І ось настав час вислухати її історію:

-У нашому інституті, у паралельній групі, вчиться Валерій, гарний та видний хлопець. Всі дівчата за ним зітхають.

Він до мене ще на третьому курсі залицявся, але я знала його репутацію бабія, відмовила йому.

І ось близько півроку тому ми з ним випадково опинилися в одній компанії.

Валерій до мене не чіплявся, взагалі ні до кого не чіплявся, поводився культурно, ми з ним пару танців станцювали, потім я зібралася додому, і він запропонував провести мене, якщо хочу.

Я тоді подумала, що, може, він нарешті нагулявся, змінився. Як я помилилася… Валерія вистачило на кілька місяців, доки я остаточно не втратила голову через нього.

Ось що він вміє робити чудово, це закохувати у себе. Я навіть квартиру винайняла, щоб з ним частіше бачитися.

А два дні тому я дізналася, що він зустрічається з Наталею, вона навчається на другому курсі, молода красуня, дочка багатих батьків. Вчора ввечері він не прийшов до мене, я пішла в інститут, там був якийсь конкурс, і я знала, що він бере там участь.

Він був там із цією Наталею, вона сиділа в нього на колінах.

Я влаштувала йому сварку, сказала, що він бабій.

Сказала, щоб він забрав свої речі.

Він приїхав пізно ввечері, на нього панночка та на вулиці в машині чекала. І знаєш, що він сказав мені на прощання?

Що він помилився, переплутав пристрасть до мене, з коханням, пристрасть пройшла, а він шукає світле, чисте почуття і йому потрібна кохана дружина.

Це було неприємно та прикро чути. Але річ у тому, що я йому готова пробачити все, аби він до мене повернувся. Я дуже люблю його і що мені робити, я не знаю…

І Марина знову заплакала.

-Забути раз і назавжди, от би я принижувалася перед таким. А ти знаєш, я йому помщуся!

-Як?

-Ти завжди казала, що я красивіша за тебе?

-Так це так…

-Ну, ну, перестань. Ти дуже гарна! Скажи, де він найчастіше буває, давай зробимо так, щоб він мене помітив.

Марина їй сказала, що вони кілька разів на тиждень збираються з друзями у кафе, яке знаходиться на розі, неподалік інституту. У вівторок – обов’язково.

-Я йому помщуся за всіх покинутих ним дівчат.

-Валя, а як же Сашко?

-А що, Сашко? Він у мене розумник, все зрозуміє.

Валя поговорила з Сашком, пояснила ситуацію, і щоб він не ревнував, сказала:

-Сашко, ти ж знаєш, що люблю я тільки тебе, а з Валерієм, окрім однієї прогулянки, чи походу в кіно, нічого не буде. А ти будь неподалік, добре?

У вівторок Валя виглядала надзвичайно, всі чоловіки дивилися їй услід, поки вона на шпильках і у вузькій спідниці, йшла в кафе.

Валерій із компанією був там. Вона спеціально пройшла повз їх стіл і зібралася сісти за сусідній. Валерій скочив, відсунув стілець, вона сіла.

-Дякую чоловіче.

-Дозвольте представитися, Валерій. А як звати таку гарну незнайомку?

-Це не важливо. Вибачте, в мене терміновий дзвінок.

Вона почала набирати номер і відвернулася до вікна, розмовляючи напівголосно. Валерій потупцював поруч і відійшов. Хлопці тихо сміялися – знаменитого ловеласа відшила красуня.

-Чого смієтеся, ось побачите, через день вона буде моєю.

Але ні через день, ні через два і навіть через двадцять, Валя не звертала на нього уваги. Хоча він того ж дня простежив, куди вона пішла.

Валя спокійно попила кави, поговорила по телефону і пішла в свій інститут. Коли вона заходила в будівлю, звідти вийшла дівчина, вони привіталися. Ось у неї він і дізнався ім’я Валі і що вона тут навчається.

Щодня Валерій приходив з букетом і чекав Валю, але вона не приймала квіти і просила відчепитися від неї.

Наталю він давно покинув, бо зрозумів, що він закохався в цю незвичайну дівчину. Він кохав вперше в житті, по-справжньому…

…І ось через місяць його завзятих залицянь, Валя нарешті погодилася ввечері прогулятися з ним парком. Коли він провів її до гуртожитку і хотів поцілувати, вона закрила йому рота рукою:

-Валерію, невже ти думаєш, що я на першому побаченні почну з тобою цілуватися, а на наступному до тебе в ліжко піду? Ти глибоко помилився у мені.

-Ні, ні, Валечко, вибач, я просто так тебе люблю, що не стримався. Я тепер тільки якщо дозволиш поцілую тебе.

Потім вони сходили в кіно, і наступного дня він запросив її після занять разом пообідати.

Коли Валерій підійшов до інституту Валі, то з жахом побачив, як вона цілується з хлопцем.

Його взяла така образа та розчарування, що він хотів спочатку піти, але підійшов до них. Відштовхнув Сашка, а то був він, але його загородила собою Валя.

-Вислухай мене, Валерію. До речі, познайомся, мій наречений, Олександр.

-Як наречений, ти навіщо тоді зі мною так поводилась, щоб ось так підло вчинити?

Вона спокійно та чесно відповіла йому:

-Я просто тобі помстилася. Насамперед за свою старшу сестру, Марину, та й за всіх дівчат, яким ти ламав долю.
Тож пожинай плоди свого бридкого ставлення до жінок! Прощавай!

Валерій мовчки вислухав Валю, а потім з гіркотою дивився вслід коханню, що йшло від нього назавжди…

КІНЕЦЬ.