Коли донька закінчила навчання, моя кума Валентина з чоловіком вирішили купити їй окрему квартиру в місті.

Батьки хотіли, щоб вона не поверталася жити до них в село, а будувала своє щасливе майбутнє в місті, адже для молодої людини тут перспектив мало, а в місті життя хороше, якщо є своє власне житло і гарна робота.

Батько чимало років працював в Німеччині, заробляв там чималі гроші.

Витрачало подружжя зовсім небагато, старалися економити гарно.

Вони в основному відкладали гроші на майбутнє для своїх дітей.

Зараз чоловік вже за кордон не їздить, адже роки вже не ті, та й здоров’я – також.

Батько просто влаштувався на роботу, тому заробітків великих в нього немає, але на життя Валентині з чоловіком цілком вистачає, а за свої заощадження хотіли забезпечити дітям майбутнє життя.

Своїй доньці Наталці батьки купили непогану квартиру.

Вони хотіли їй забезпечити гарне майбутнє, адже це дуже важливо в наш час.

А синові Роману, купили непогану земельну ділянку на окраїні міста в якому вони живуть.

Роман з дружиною вже мають свою окрему квартиру, живуть вони обоє в квартирі невістки, яка дісталася їй ще від її дідуся.

Одного дня батьки покликали до себе дітей на вечерю.

Валентина була щаслива, накрила стіл для своєї родини, найближчих своїх людей.

Син Роман приїхав з сім’єю і Наталя приїхала до батьків.

Гарно посиділи усією родиною, погомоніли, спілкувалися про особисте.

А потім мати встала і сказала, що вони забезпечили дітям гарне майбутнє і розповіла про квартиру і земельну ділянку.

Невістка засмутилася відразу, а Роман сказав, що це не справедливо, і що вони живуть з дружиною в її однокімнатній квартирі з дитино, місця дуже мало на всіх, казав, що було б краще, щоб батьки їм зробили рівноцінні подарунки.

Батько пояснив, що в них житло хоч якесь є, а в доньки немає.

Зате син може будувати будинок, і там місця вистачить всім.

А Роман сказав, що гроші потрібно мати, щоб будуватися, а в нього грошей немає.

Роман з дружиною і дитиною відразу встав і пішов додому.

Відтоді ніхто з його сім’ї з батьками не розмовляє: самі не дзвонять і навіть телефон не беруть.

Валентина з чоловіком засмучені, адже стільки років гроші для дітей збирали, все віддали їм, а син ще й ображається.

В душі Валентина розуміє, що доньці вони купили квартиру за 35 тисяч доларів, а синові земельну ділянку за 10 тисяч доларів.

Але вважає, що він і так мав би бути їм вдячним.

Адже їм з чоловіком ніхто нічого не дав: ні її власні батьки, ні свати.

Валентина вважає, що син з невісткою не вдячні, вона була б щасливою, якби їй хтось такий подарунок зробив.

Мати не розуміє, хіба вони з батьком винні перед своїм сином?

КІНЕЦЬ.