Того дня моя подруга Валентина повернулася додому зі своїх заробітків в Італії зі щастям в очах – та з 5000 євро у кишені.

Ми їхали з нею одним автобусом, і сусідські жінки обговорювали свої непрості долі, але Валентина не звертала на них уваги. Вона знала, що ніколи не повернеться до Італії і що буде щасливо жити вдома.

Прямуючи до свого району, Валентина зауважила, що її будинок виглядає по-іншому.

Ворота були пофарбовані в малиновий колір замість її улюбленого зеленого, а двір був доглянутий так, як ніколи не зробив би її чоловік Олег.

Коли вона підійшла до воріт, Олег вийшов із дому і довго дивився на неї, перш ніж підбігти до неї.

На жаль, Валентина незабаром дізналася, що в Олега з’явилася нова дружина і що її діти знали про це, але не хотіли втручатися у особисте життя свого батька.

Олег навіть не впустив Валентину в будинок, і їй довелося вирушити в стару хатину, що дісталася їй у спадок від матері.

Вона була в жахливому стані, і в ній не було ні огорожі, ні воріт, ні замків. Валентина зрозуміла, що втратила все, окрім зароблених 5000 євро.

Всі ці роки вона старанно працювала на свою сім’ю і висилала їм гроші, рідко відвідуючи їх через те, що старенька, яку вона доглядала, була прикута до ліжка і щодня потребувала допомоги.

Вона згадала слова матері про те, що їй не слід їхати на заробітки в чужу країну, бо вона заробить гроші, але втратить свою сім’ю.

КІНЕЦЬ.