З самого ранку я був на нервах, адже на мене чекав складний ісnит. Та в тролейбусі була знахідка, яка в майбутньому повернулась для мене справжнім скарбом.

Ще з раннього дитинства мама вчила мене нести відповідальність за свої вчинки та робити тільки те, що принесе собі та іншим користь. Якщо зробиш щось корисне, то це обов’язково повернеться тобі сторицею. І слова дійсно виявились для мене пророчими, адже останній мій хороший вчинок був нагороджений так, що я й уявити такого не міг.
Вранці я був весь на нервах, адже їхав у тролейбусі до університету, щоб скласти іспит. Коли я зайняв вільне місце у транспорті, то під сидінням ногою зачепив якийсь цікавий предмет. Нахилившись, побачив там жіночу сумочку. Людей поряд не було, тому вирішив відкрити, аби вияснити, кому вона належить. Лежав там і дорогий телефон і інші круті речі, а також гроші.
На щастя, телефон був незапаролений, тому відкрив телефонну книгу і останні набрані дзвінки та побачив там підпис «брат». Туди я й подзвонив. Мені відповіли ще після перших декількох гудків. Відразу молодому чоловікові я розповів про знахідку.
В ході розмови виявилось, що власниця сумки навчається в тому ж університеті, що і я. Щоправда, я старший на два роки. Він пояснив мені, що дівчина на заняттях і якщо я маю час, то було б добре підійти до конкретної авдиторії та віддати знахідку. Я погодився, оскільки часу до іспиту було ще багато.
На перерві я вже стояв перед дверима авдиторії. Зайшовши всередину, відразу помітив дівчину, адже бачив її документи. Відразу я підійшов та пояснив, що знайшов її речі. Уляна була шалено здивована, а потім сильно вдячна. Вона вже місця собі не знаходила, адже там були гроші за річне проживання в гуртожитку.
Вона запропонувала пригостити мене обідом у кафе, що поряд. Я погодився та спочатку потрібно скласти екзамен.
Все мені вдалося скласти на відмінно, отримав прекрасну оцінку та був у чудовому настрої.
Зустрілись ми у кафе, як і домовлялися. Під час розмови я зрозумів, що Уля дуже мила, розумна, ніжна та гарна дівчина. З нею можна було говорити про все на світі. Тому ми зустрічались ще декілька разів. А потім почали зустрічатися офіційно. А потім і взагалі одружилися.
Загалом, ось таку чудову винагороду я отримав за добру справу. А більшого мені й не потрібно.
КІНЕЦЬ.