Вадим дорожив своєю дружиною, але терпіти не міг тещу, Єлизавету Вікторівну, владну особу 55 років.

Їхня взаємна зневага почалася ще тоді, коли Вадим, скромний учитель музики, одружився з Ганною, всупереч надіям Єлизавети Вікторівни на багатшого зятя. Їхня історія кохання почалася в музичній школі і швидко розцвіла, внаслідок чого вони переїхали до скромної комунальної кімнати, що залишилася від батьків Вадима.

Врешті-решт вони продали її, щоб купити невеликий будинок у передмісті,

проти чого категорично заперечувала Єлизавета, не бачачи принади в тому, щоб виїхати з галасливого Києва до тихішої місцевості. На новосілля батьки Вадима підтримали його, на відміну від Єлизавети, яка критикувала все – від рипучої підлоги до відсутності розкоші.

Незважаючи на природну красу та спокій їхнього нового місця, вона могла зосередитися лише на негативних моментах. Коли настала ніч, Єлизавета заявила, що залишиться у них ночувати, з презирством відкинувши пропозицію спати на саморобному ліжку біля грубки.

Вона зажадала поділити з дочкою постіль, пославшись на те, що їй не подобається дискомфорт, і натякнувши на майбутні візити. Вадим рішуче відмовив їй,

не бажаючи підлаштовуватись. Ображена, Єлизавета поїхала додому на таксі, після чого настала мовчанка.

Цей інцидент підкреслив напругу, продемонструвавши відданість Вадима своїй дружині і його рішучість протистояти настирливій тещі, навіть незважаючи на красу і спокій обраного ними будинку.

А як ви вважаєте, чи правильно вчинив Вадим, так некрасиво виставивши тещу за двері пізно ввечері? Хіба родичі можуть так поступати?

КІНЕЦЬ.