Я дуже переймаюся своєю сестрою, не знаю, як їй доnомогти. У дитинстві ми були дуже близькі, нас роз лучило життя. Катя переїхала жити до столиці, коли вступила до університету, їй там виділили гуртожиток. Так і не повернулася згодом у рідне місто, знайшла там роботу, винаймає квартиру.

Але ми не втрачали зв’язку. Вона часто приїжджала на свята, і ми часто розмовляли телефоном. У двадцять років я вийшла заміж та наро дила доньку. Рік тому ми з чоловіком вирішили переїхати до столиці. Вийшло так, що зняли будинок у тому ж районі, що й Катя. Каті вже двадцять сім років, але вона була одна весь цей час.

Я не розумію чому, але стосунkи з чоловіками у неї не ладналися, хоча вона дуже симпатична жінка. Нещодавно вона оголосила, що нарешті почала зустрічатися з чоловіком. Я спочатку дуже зраділа цій новині. -І коли ти познайомиш мене зі своїм обранцем? -Поки що рано, Світлано, — загадково сказала сестра.

Знайомство відбулося за місяць. Вадим переїхав до неї жити, і сестра покликала нас із чоловіком у гості. Коли я вперше побачила обранця сестри, у мене щелепа відвалилася. За розповідями Каті я знала, що йому тридцять, але він виглядав на всі п’ятдесят.

На його обличчі було написано, що він має однозначно пристрасть до алkоголю. Виглядав він трохи краще, ніж дворняга. Ми з чоловіком ошелешено переглянулися. Пізніше стало відомо, що Вадим безробітний, має незакінчені дев’ять класів освіти. Я зрозуміти не можу, навіщо моїй освіченій, красивій, розумній сестрі він потрібен?

Я намагалася з нею говорити. Вона накричала на мене, вимагала не втручатися у її життя. А ще оголосила, що хоче наро дити від нього дитину. Я в жаху. З такою людиною навіть сидіти за одним столом гидко, а вона живе з ним! Я розумію, що смаки у людей різні, але ж це виnадок за межею логіки!

Джерело