Вадим поспішав додому. Сьогодні вранці дружина повідомила, що чекає дитину. Вадим вирішив зробити сюрприз Віталіни. Тому поспішав приготувати святкову вечерю. Купити фрукти, адже зараз дівчині найбільше потрібно їсти вітаміни. Він такий радий. Три роки вони намагаються мати дітей, і ось — нарешті. Від радості зайшов в ювелірний магазин, сподобалися сережки, які тут же купив дружині. Зробить їй приємне.

Коли стіл був красиво сервірований, нарешті відчинилися двері, і зайшла Віталіна. Вона бліда, швидко пішла до ліжка і лягла. Їй погано було. Вадим намагався викликати швидку допомогу, але дружина сказала, що це нормально. Трохи заспокоївшись, він сів біля неї. Проговорили весь вечір. Стіл так і залишився недоторканим. Але то нічого, лише щоб Віталіни стало краще.

Чоловік зі співчуттям дивився на свою кохану дружину. Час минув швидко. Нарешті, пологи. Вадим дуже нервував, очікуючи нар одження дитини. Нарешті, медсестра повідомила, що наро дився син.Але тут же сказала, що лікар чекає його в своєму кабінеті. Здивований чоловік попрямував за медсестрою.

Лікар не став ходити навколо. Він повідомив, що стан хлопчика задовільний, але є одна проблема. Ніжки. Щось не так зрослося, тому хлопчик не зможе ходити. Тільки за кордоном роблять такі операції, але дуже дорого. — До речі, ваша дружина написала відмову, — повідомив лікар.

Вадим здивовано дивився на нього. Коли вона встигла? Тільки подумав, але до Віталіни в палату зайшов. Вона лежала, відвернувшись до стіни. Чоловік довго умовляв дружину не робити так. Нехай передумає, адже хлопчик ні в чому не винен. Йому потрібна допомога, їх, батьківська.

Але Віталіна стояла на своєму. До того ж прийшла її мама, яка твердила, щоб і Вадим відмовився від сина. Будуть у них ще діти, здорові. Чоловік мовчки пішов від них. Він упакував речі тепер уже колишньої дружини, поміняв замки в дверях, щоб без нього не зайшла в квартиру. Купив ліжечко, коляску.

У магазині дитячого одягу попросив продавців допомогти йому вибрати все необхідне. Коли Максимку виписали з пологового будинку, поїхав забрати сина додому. Спочатку оформив декретну відпустку. Потім шукав інформацію в інтернеті про таких діток, як його син.

Одному тяжко з немовлям, але він впорається. Знайшов, але то мало допомогло. Тільки сусідка підказала йому, що в одному селі живе бабуся. Вона розбирається в таких хворобах. Можна повісті Максимку до неї. Якщо не допоможе, то не візьметься за нього. Вадим вирішив їхати.

Він нічого не втрачає, тільки гроші за таксі. Коли приїхали на місце, то не бабуся була, ще досить молода жінка. Вона відразу сказала, що допоможе. Але жити потрібно у неї. Чоловік погодився, він на все погодиться, аби допомогти сину. Вже через півроку малюк повзав по дому Валентини. Вадиму сподобалася жінка, хоч вона старша була на сім років. За цей час, що вони провели разом, чоловік не бажав розлучатися.

Про це він сказав Валентині. Вона також прикипіла всім серцем до Вадиму і його синочку. Тому на пропозицію чоловіка вийти за нього заміж відповіла згодою. Нарешті у Максимка є мама, а у Вадима дружина. Через два роки Вадим з того ж пологового будинку зустрічав Валентину з ще одним сином. Повз проходила Віталіна. Вона дізналася Вадима і Максима, який бігав навколо і говорив «мама, мама, покази блатіка».

КІНЕЦЬ.