Одним особливо теплим літом Оксана повернулася до села, щоб відпочити перед початком навчання.

Батьки вкладали в її освіту величезні кошти, оскільки Оксана була єдиною дитиною, і вона успішно навчалася, ставши найкращою студенткою університету три роки поспіль.

В університеті вона познайомилася з Богданом, хлопцем із села у сусідній області. Богдан на той момент нещодавно втратив матір, і в нього залишилися лише молодша сестра Маринка та батько.

Оксана розглядала можливість спільного життя з Богданом, але оскільки до закінчення навчання залишалося два роки, не поспішала.

Одного разу, поки Оксана насолоджувалася ароматом маминих троянд, була здивована стукотом у двері.

Відчинивши двері, вона побачила батька Богдана, якого впізнала за фотографіями завдяки його дивовижним блакитним очам. Замість того, щоб увійти, чоловік сам запросив її на вулицю і зробив несподівану пропозицію.

У зв’язку з відходом із життя дружини та появою відповідальності за маленьку дочку, він терміново шукав дружину для Богдана. При цьому чоловік пообіцяв спокійне життя в їхньому селі, розташованому в Карпатах.

Приголомшена Оксана спочатку відмовилася, пославшись на те, що їй ще не виповнилося 20 років і вона має закінчити освіту, але після ночі роздумів вона все ж таки вирішила провести літо з родиною Богдана.

До осені вони побралися, на радість маленької Маринки, яка з любов’ю називала Оксану «сестричкою».

Оксана залишилася у селі на двадцять років, закінчила дистанційно вищий навчальний заклад та стала шановним учителем. Вона жодного разу не пошкодувала, що погодилася на унікальну пропозицію свекра, знайшовши і чоловіка, і дочку.

КІНЕЦЬ.