Моя колишня однокласниця Тамара з Іваном в неділю ще відпочивали, обоє сиділи собі спокійно на дивані і пили  ранкову каву.

Вони планували сьогодні ще довго відпочивати, навіть сніданок не спішили готувати, адже сьогодні вихідний день.

Потім разом приберуть у квартирі, а на вечір підуть відпочивати з друзями, такий порядок денний в них був складений давно, цей день був розпланований саме для відпочинку.

Дверний дзвінок задзвонив несподівано для обох з подружжя, гостей вони зовсім не чекали.

Переглянулися обоє, навіть й гадки не мали, хто це може бути.

Іван пішов відчиняти двері, на порозі стояли тато й мама його дружини Тамари.

Вони не попередили, що приїдуть, про це ніхто не знав.

Зайшовши у квартиру, повідомили, що приїхали пожити в них тиждень.

Батько Тамари відразу став дорікати своєму зятеві, хто спить до таких пір?

Давно встати потрібно, а не сидіти весь день на ліжку.

Тамара з чоловіком тільки переглядалися.

Відпочинок тепер у них не буде таким, який запланували, на жаль.

Потім продзвенів телефон Івана, телефонував менший брат Тамари.

– Ну як вам сюрприз, сподобався? Я спеціально попросив тата й маму, щоб не попереджали вас, говорю, їм приємно що ви приїжджаєте, відпочините разом.

Ти, Іване, обов’язково повези тата на рибалку. Купи йому гарну вудку, щоб і вдома рибалити. І ще, він хоче піти на футбол. На цій неділі відбудеться в місті, то купи білети, щоб ближче.

Іван був дуже здивований таким проханням, а потім сказав:

– Я не маю так багато грошей, щоб купувати дорогу вудку для твого батька і дорогі білети на якийсь футбол. Куди їх повести, я буду вирішувати разом зі своєю дружиною. Тому вказувати не потрібно. Якщо хочеш зробити щось хороше своєму батькові, то сам і купи для них щось, – сказав Іван і відразу поклав телефон.

Після цієї розмови настрою гарного вже зовсім не було в моєї колишньої однокласниці з її чоловіком.

Іван добре знав, що сім’я Тамари не любить його, він їм давно не сподобався.

Але й догоджати її родині він не буде, вже вирішив це він давно.

Знає, що прийдеться вислуховувати кожен день про свої недоліки.

Але якщо раз ось так промовчати у відповідь, то потім звикнуть і ще гірше буде.

Іван переконаний, що він їм нічого не винен, і не збирається догоджати в усьому.

Ніхто не поцікавився, чи є в них кошти і як вони з Тамарою живуть.

Приїхали батьки на цілий тиждень з порожніми руками, скільки харчів потрібно купити, щоб прогодувати всіх.

Іван не задоволений дуже, думає про те, що можливо поговорити з тещою й тестем відверто, щоб їхали додому вже зараз, навіть, якщо вони образяться на нього.

Але хіба він правильно вчинить?

КІНЕЦЬ.