Щиро кажучи, надто багато разів за своє життя я чула і читала, що не варто лізти, куди не потрібно, але жіноча цікавість в цей раз мене перемогла, я не прислухалася до свого внутрішнього голосу – і тепер я не знаю, що маю робити.

З чоловіком ми разом живемо у шлюбі вже майже 5 років.

У нас з Олегом двоє маленьких дітей.

Всі ці роки, які ми прожили разом нашим сімейним життям, я була щиро впевнена, що мій Олег – найкращий чоловік на світі і найкращий тато для наших дітей, я щиро вірила, що мені дуже пощастило.

Я, також, була впевнена, що я – єдина та кохана жінка в його житті – найулюбленіша і найкраща, і він ніколи не проміняє мене на іншу, ніколи не засумнівається в мені.

Мій чоловік працює з раннього ранку і до пізнього вечора, він дуже старається для мене і дітей. Він нас повністю забезпечує, і ми ні в чому не маємо потреби, хоча зараз дуже важкі часи для всіх.

Звичайно, я добре розумію й те, що йому треба відпочивати від роботи і ніколи не прошу, щоб він кидав все і сидів з дітьми, сама роблю всю домашню роботу, ніколи не дорікаючи йому, і відпускаю його провести вільний час з друзями. Загалом, я дуже стараюся для Олега, дуже вдячна йому за все.

Нещодавно, це було для мене дуже несподівано, Олег ходив з друзями відпочивати, прийшов вже під настроєм і відразу ліг спати.

І тут, несподівано для мене, засвітився екран його телефону – прийшло якесь повідомлення.

Раніше я ніколи не брала телефон свого чоловіка, звички такої у мене навіть не було, тому що повністю йому в усьому довіряла, а тут як на зло подумала: може хтось із друзів, у справі якійсь важливій.

Те, що я побачила потім, дуже мене засмутило.

Там було фото молодої дівчини, яка досить таки дивно посміхалася.

Я довго думала і не витримала – зателефонувала дружині одного з друзів, який теж мав відпочивати з моїм чоловіком якраз в той вечір, принаймні так мене повідомив Олег.

Та, на жаль, я дізналася досить таки неприємну річ – ця сім’я у своїх батьків гостювала, і нікуди з друзями її чоловік не ходив, і навіть не збирався в цей вечір їх покидати, тобто, виходить, що Олег сказав неправду мені.

Тоді, я подумала: ну, може, цей просто не пішов, адже їх збиралося 7 осіб, хтось же таки пішов.

І я, хоча мені трохи соромно було, адже розуміла, що подумають люди, стала обдзвонювати інших друзів свого чоловіка, яких знала.

Виявилося, ніхто нікуди не ходив в цей вечір, і всі ті люди були вдома зі своїми сім’ями. Мені так незручно стало, що й словами не передати.

Я довго думала: ну як так? Де ж тоді був мій чоловік? Невже у нього може бути інша жінка? А як же я? А як же наші діти? А якщо, раптом, він захоче нас залишити і піде до неї, що я буду робити?

Адже у мене немає свого житла, немає освіти, ну, крім школи, і я ніколи ніде не працювала. я це дуже чудово усвідомила саме в цей момент, хоча раніше не думала про це.

Олег ще мені відразу, коли ми одружилися, сказав, що його дружина повинна сидіти вдома, господарювати в будинку і виховувати дітей.

Я була в такому розпачі, що не передати словами. В голові було купа питань, а відповіді на них я не знаходила.

Тепер, я сиджу, плачу і не знаю, як бути? Запитувати у нього боюся – боюся, що можу дізнатися всю правду.

Дружини, яким я дзвонила, напевно розкажуть своїм чоловікам, а вони в свою чергу скажуть моєму чоловікові, що все розпитувала і цікавилася усім.

А раптом, він захоче зі мною розлучитися, коли зрозумію, що приховувати вже нічого не потрібно і це йому у плюс, це що, мені тоді доведеться йти працювати, а як же діти, де будемо жити?

Ну що йому не вистачає? Вдома завжди чисто, на столі завжди смачна та свіжа вечеря, діти доглянуті, все випране і випрасуване ну що ще треба?

Як я зараз шкодую про все, ну навіщо я полізла в цей телефон, не даремно кажуть розумні люди: не треба брати чужі речі, менше знаєш – краще спиш.

Дуже не хочу, щоб моя сім’я зруйнувалася, наче відчуваю свою вину у цьому, що сталося.

Тепер сиджу і не знаю, що мені робити. Десь поділося моє спокійне життя. Як мені правильно вчинити, щоб не зруйнувати сім’ю?

КІНЕЦЬ.