В один вечір я повернувся з роботи, але нікого там не застав. Відразу здогадався, що щось не так, але переконався в цьому остаточно, коли помітив записку на столі в кухні

Коли я познайомився із Яною, то зрозумів, що це кохання всього мого життя. Якось я помітив, що не існує більше нічого в світі, що змогло настільки забрати мою увагу та зацікавленість. Такі дівчата завжди були мені до вподоби: скромні, милі, стримані. Та Яна перевершила всі мої сподівання. Коли я дарував їй якісь маленькі подарунки без приводу, то вона була неймовірно щасливою та соромилась, казала, що незручно від такої кількості знаків уваги.

А коли дівчина сказала, що також мене кохає та готова зустрічатися зі мною, то я мало не до стелі стрибав на радощах. З того моменту я почав пізнавати її глибше і глибше, адже ми стали проводити майже весь час разом. Яна виявилась неймовірно наполегливою та працьовитою людиною. Вона не могла сидіти на одному місці, всюди бігала, брала участь у всіляких активностях.

Я в свою чергу був більш стриманим. Так, працював, так займався улюбленими справами, та вечорами хотілося спокійного життя: перегляду якогось цікавого фільму разом, проведення романтичної вечері. Та нам рідко вдавалося зробити це, адже Яна як вставала вранці, йшла у справах, так верталась уночі, милась і втомлена лягала спати. Вдавалося поговорити лише за декілька хвилин до сну.

Ми ніколи не скандалили, адже просто не мали коли робити це. Потім у мене на роботі почався напружений період і ми взагалі перестали бачитися, хоча жили в одній квартирі, спали в одному ліжку.

І саме в цей період життя у мене зав’язалося нове знайомство із дівчиною на ім’я Ірина. З першого дня в нашій компанії вона почала приділяти мені знаки уваги, всіляко добиватися моєї. Я рішуче ігнорував усе це, адже мав кохану людину, а до флірту на стороні ставився різко негативно.

Та коли ми нарешті закінчили проєкт та зібрались на корпоратив, аби відсвяткувати це, то я просто перебрав з алкоголем і спокусився на колегу. Зранку я проснувся і не повірив своїм очам. Невже я в цьому домі? Невже я зрадив коханій?

Відразу я зібрався і помчався додому. Там у ванні застав Яну, яка гірко ридала. Я пояснював їй, що на ніч залишився у друга, адже було пізно і в такому стані не хотілося її тривожити. Але дівчина плакала далі.

Тоді вона пішла в ліжко, а я під гарячий душ, аби розслабитися після такої емоційної напруженості. А коли повернувся до спальні, то кохана вже спала. І чомусь з того дня в мені ніби перемкнувся якийсь клапан. Не хотілося більше повертатися сюди, адже мимовільне захоплення на стороні було значно простішим і легким, без всіляких обов’язків.

В один вечір я повернувся з роботи, але нікого там не застав. Відразу здогадався, що щось не так, але переконався в цьому остаточно, коли помітив записку на столі в кухні: «Я ненароком побачила повідомлення від твоєї пасії. Очевидно, бачити тебе немає бажання. Живи так, як хочеш. Прощай.»

Через декілька днів до мене переїхала Іра. Та не минуло й місяця, як вона почала шалено мене дратувати. Не жінка, а біда якась. Один суцільний недолік, який не помічаєш, коли зустрічаєшся лише в спальні ночами.

Ех, якби ж я міг повернути свою золоту Яночку.

КІНЕЦЬ.