В неділю у моєї Злати був день народження, 6 років. Я, як завжди, дала колишній свекрусі 1000 гривень, щоб вона купила малій подарунок, адже у Ніни Іванівни маленька пенсія – щось три тисячі з копійками. Що вона може купити?

З Тарасом у нас було велике кохання, але так сталося, що у 28 років я овдовіла – чоловіка забрала недуrа.

Я дуже вдячна йому за наше щире і красиве кохання, за донечку. А коли він йшов, то оформив на мене повністю квартиру, яку купив ще до нашого весілля.

Я залишила з дитиною сама, але забезпечена житлом. Мої батьки живуть в іншій області, а мама чоловіка зі мною в одному місті.

Ніна Іванівна вже літня жінка, на пенсії. У неї є старша дочка, а мого чоловіка вона народила аж у 39. Ми зі свекрухою не сказати, що дуже близько, але продовжуємо спілкуватися.

Ніна Іванівна іноді бере Злату на прогулянку і навіть ночувати до себе, але не часто. Їй тяжко далося прощання з Тарасом, і здоров’я відтоді її підводить. Я стараюся їй, чим можу, допомогти.

Кожного разу на день народження дочки я даю свекрусі грошей, щоб вона купила малій нормальний подарунок. Адже я розумію, що з пенсії особливо не розженешся – там би на комунальні і їжу хоча би вистачило.

Отже, так було й цього разу. В неділю у моєї Злати був день народження, 6 років. Я, як завжди, дала колишній свекрусі 1000 гривень, щоб вона купила малій подарунок, адже у Ніни Іванівни маленька пенсія – щось три тисячі з копійками.

Я запросила кумів з дітьми, кілька дівчаток – подружок малої, і Ніну Іванівну. Наготувала скромний але достатньо смачний обід.

Замовила піцу, торт, зробила картоплю, салати, різні канапки і закуски. Запросила аніматора на дві години для діток.

Але коли мама чоловіка прийшла привітати Злату, вона вручила малій повітряні кульки, кіндер сюрприз і пакуночок з бананами і яблуками.

Я, щиро кажучи, розгубилася, але не стала нічого казати під час свята. А тепер не знаю, що й робити, промовчати, чи все ж таки ні? Адже це точно не на 1000 гривень подарунки!

Я навіть не знаю, говорити Ніні Іванівні щось, чи простити і відпустити, як кажуть. Я не збіднію від тої тисячі, але все таки якийсь неприємний осад лишився.

І я думаю, що я знаю, що сталося. Мені здається, справа вся в зовиці, яка з двома дітьми переїхала до мами і не працю.

Я з сестрою чоловіка не спілкуюсь, але думаю що саме їй пішла решта від моїх грошей.

Щоби ви зробили на моєму місці в цій ситуації? Буду дуже вдячна за думки і поради. Бо я чесно не знаю відреагувати правильно.

Адже Злата теж вже не маленька і здивована, чому це бабуся щороку дарувала їй гарні ляльки чи конструктори, сукню чи набір для творчості, а в цей день народження – кіндер, банани і кульки?

Джерело