В неділю у Маргарити Іванівни був день народження. Гостей запрошено чимало, тому роботи на кухні в мене було вдосталь. Через те, що я трішки не встигала, я не перемила всю посуду. Хоч це моїй свекрусі не сподобалося, та вона прямо в очі мені нічого не сказала. Та в кінці святкування Маргарита Іванівна урочисто відчинила двері до кухні і запросила туди всю рідню, що дочекалася торта. Я ледь під стіл не звалилася.

Після одруженням з моїм коханим Любомиром я увійшла в тінь свекрухи, але це й не дивно, адже ми почали жити в її домі.

З самого початку шлюбу, Маргарита Іванівна вмішувалася у всі справи, ніби їй належить право визначати кожен крок у нашому подружньому житті.

Вона ретельно вибирала слова, які мало не підштовхували нас до розлучення. А я щодня відчувала на собі поради і неперестанну критику.

Маргарита Іванівна вірила, що її досвід – єдина правда, а відступати від її “святого канону” означало порушення всіх можливих сімейних правил.

Вона ледь не сама керувала нашим подружнім життям з Любомиром, визначаючи щоденний розклад та навіть ставлення до дому. Якщо я хотіла бодай щось змінити, то свекруха обрізала всі зміни на корні.

Маргарита Іванівна знайшла спосіб витягти навіть найменший мій недолік і зробити його першою темою для обговорення на сімейних застіллях.

Це робило мене дуже вразливою, а родинні святам ставали справжньою ареною для “публіки”.

Після кожного такого свята в нас була серйозна розмова з свекрухою на що та відповідала: “Я лише хочу показати, яка ти справжня. Стань ідеальною для мого сина і нічого я говорити не буду”.

В цю неділю в моєї свекрухи був день народження. Родина у неї велика, тому гостей було запрошено чимало. Як тільки я дізналася скільки їх буде, то зразу почала ретельно готуватися, щоб всього достатньо було на столі.

Склалося так, що я трішки не встигала все наготувати, тож на кухні залишився безлад. Хоч як ми не просили, але Маргарита Іванівна, тільки те й робила, що приділяла увагу навіть найдрібнішим деталям, які були їй не до душі.

А в кінці вечора свекруха взагалі відкрила двері на кухню і мало не кожному гостеві почала показувати, які брудні каструлі я залишила і взагалі, яка я погана невістка. З точки зору Маргарити Іванівни, ідеальне подружжя – це тільки те, яке відповідає її власним переконанням та стандартам.

І ось не знаю я, що робити далі. Мені хочеться створювати свою власну сім’ю з своїми правилами, і хочеться це робити з Любомиром, та як це зробити не знаю.

Можливо ви маєте якусь пораду для мене? Як мені вчинити в такій ситуації?

Джерело