В мене тільки одне питання до чоловіка – для чого тоді він лишав свою дружину, якщо хоче мене перетворити на її копію? Бо по-іншому я не розумію, що ж відбувається
В мене тільки одне питання до чоловіка – для чого тоді він лишав свою дружину, якщо хоче мене перетворити на її копію? Бо по-іншому я не розумію, що ж відбувається
Наші стосунки з Сашком почалася з неприкритого флірту, чоловік був вражений моєю фігурою і молодим виглядом, хоч я вже маю тридцять сім років, а Сашкові сорок сім, просто ідеальна різниця у віці.
Та й сам Саша вже міцно стоїть на ногах, може собі дозволити і квіти і парфуми мені подарувати без приводу, в ресторан зводити.
– Яка ж ти гарна, – не раз мені казав, – А дружина моя вже давно рукою на себе махнула, тільки те й робить, що на кухні крутиться.
Як він захоплювався моєю тонкою талією і думаю, що це те, що його збило з ніг.
Я вирішила, що не буду в статусі цивільної дружини і наполягла, щоб він покинув жінку.
– Ти дорослий і самостійний чоловік, то нащо це все тягнути за собою? Ти ж мене любиш, то одружуйся.
Мені не прийшлося довго вмовляти, бо він і сам казав, що діти вже дорослі, двоє синів самі вже дівчат водять, а жінка крім дому нічого не бачить.
– Тим більше, – кажу я йому, – пора пожити для себе, – Нам вдвох буде дуже добре.
Я була просто певна в тому. Ми розписалися, якогось весілля не було, просто запросили кілька друзів в ресторан і все. Далі почалося наше щасливе життя, але.
Справа в тому, що Саша виявився ну просто якимось пожирачем всього в холодильнику, було таке враження, що він може жувати просто безперестанку.
– Що таке? у моєї Віри завжди було що перекусити в холодильнику, – каже він, – А в тебе лиш йогурти та салати. Я м’яса хочу і ситної їди!
Я вирішила приготувати те, що він хоче, але ж це все просто зникало! Насмажила відбивних з цілої полядвиці, а вони вже й щезли! І тепер знову треба стояти і смажити та пахнути олією!
За тиждень, що я провела на кухні, я просто вся змарніла! Волосся треба мити чи не тричі вдень, ноги ниють, вари і смаж. І ще все купи!
Тепер я розумію, чому та Віра цілими днями була на кухні, бо ж якщо ще й сини такі, то я не знаю скільки це треба купити, все принести і ще й приготувати! Та я б вже давно втекла з такої родини! Просто свята жінка!
– Вибач, але так далі не буде! Я не планую жити на кухні, бо ти наїстися не можеш, – сказала я Сашкові прямо,
– У мене ні на що нема часу, ні на салон, ні на серіал… Ні на подруг!
– Я їсти хочу! Ти мені дружина чи хто?!, – кипить він.
– От саме воно – дружина, а не кухарка! Я думала ти просто великий чоловік, а ти просто їж все, що на очі попадає і це просто ненормально! Твоя дружина тебе розгодувала, а я маю тепер собі голову сушити? Ні! Хоче їсти – купуй і готуй!
А він образився! Я просто в шоковому стані і думаю, що та Віра тепер скаче по хаті від щастя, що вже одного позбулася рота.
Я не розумію, як так можна чоловіка розгодувати? Та ж треба й про його самопочуття думати.
Саша найняв собі жінку, яка йому їсти готує, уявляєте? Гроші мені не дає, хоч живе в мене і треба якось квартиру оплачувати та й мені треба якісь речі купити. Для чого я за нього заміж виходила? Виходить для того аби йому їсти готувати?
Подруги мене не впізнають, що я з квітучої жінки перетворююся в знервовану і вічно невдоволену.
Але найгірше, що в період, коли ми зустрічалися, я й подумати не могла, що він має такий апетит. Ми не раз вечеряли в ресторані і хоч його порція була велика, але ж вдома він може з’їсти такі три!
Що мені тепер робити?
КІНЕЦЬ.