В кафе, коли був день народження у невістки, я не пішла, вони молодіжною компанією збиралися, що мені там було робити? Хоча свати пішли, але вони і молодші, і багатші. Я 100 доларів вирішила подарувати Каті, коли зайду її привітати. Знаєте, я розраховувала хоч на тортик, ігристе, якісь цікаві закуски. Я ж знаю, як вони харчуються, що невістка снідає щодня! А вона мені посмажила яєчню з вареною ковбасою. Дуже сумно, краще би я на ті гроші пилосос собі купила новий
В кафе, коли був день народження у невістки, я не пішла, вони молодіжною компанією збиралися, що мені там було робити? Хоча свати пішли, але вони і молодші, і багатші. Я 100 доларів вирішила подарувати Каті, коли зайду її привітати.
Я сина народила досить пізно і ростила можна сказати сама. З батьком Богдана я одружена не була, аліменти він платив, але інтересу до дитини не проявляв, бо мав вже родину і дітей з іншою жінкою.
Я працювала вдень і вночі, щоб дати сину найкраще. Вітчима у дім не привела, хоча поки була молодша варіанти траплялись. Та я не хотіла, аби мою дитину ростив чужий дядько.
Отже, Богдан виріс, закінчив технікум, пішов працювати, зустрів Катю. Весілля справили в основному за свій рахунок свати – вони молодші і заможніші. Я ж подарувала молодим машину мого ще батька – жигулі, на яких вони навіть не їздили, але хоч продали.
До народження онуки син і невістка їздили на заробітки, коли повернулись то купили собі квартиру, а свати допомагали їм з ремонтом. Я ж няньчила Соломійку, зараз їй три роки.
Живемо ми всі в одному місті, бачимося, спілкуємося. Зі сватами я не близька, бо я дещо не їхнього віку і рівня.
Минулими вихідними був у невістки Каті ювілей – 35 років. Гроші я відкладала зарані, а недавно поміняла на 100 доларів – це мені було не легко зробити з моєю пенсією. Але я старалася, економила, щоб хоч раз привітати дружину сина на рівні.
В кафе, коли був день народження у невістки, я не пішла, вони молодіжною компанією збиралися, що мені там було робити?
Хоча свати пішли, але вони і молодші, і багатші. Тому я навіть не ображалася, адже вони мене теж запрошували, та я сама відмовилась.
Я 100 доларів вирішила подарувати Каті, коли зайду її привітати. І пішла вчора, раніше не вийшло вибратися.
Пішла ближче до вечора, щоб вже й син був дома після роботи. По дорозі ще квіти і торт купила. Прийшла, одразу привітала Катерину.
Знаєте, я розраховувала хоч на тортик, ігристе, якісь цікаві закуски. Я ж знаю, як вони харчуються, що невістка снідає щодня! Канапки з червоною рибкою, сиром вершковим, авокадо – Катя часто в соцмережі фото виставляє.
А вона мені посмажила яєчню з вареною ковбасою. Богдан після роботи піцу ще привіз. Чай з тортом попили. На тому і все.
Дуже сумно мені стало, коли пішла додому. І нащо я так пнулася і старалася, якщо це ніхто не оцінив?
Краще би я на ті гроші пилосос собі купила новий, щиро вам кажу, бо мій вже зовсім погано прибирає, барахлить постійно, а у сина я не хочу просити грошей.
Ось так прикро вийшло, але що ж, буде мені урок. На майбутнє даруватиму своїм можливостям – квіти, шоколадку. І байдуже, що подумають свати чи невістка.