В черговий день я чекала Микиті, як раптом в двері nостукали. Відкривши двері, я там побачила схожу на нього дівчинку років 5. Вона з сумними очима nростяrнула мені заnиску.

 

Від носини з хлопцем у мене постійно поліпшувалися з кожним днем. Справа йшла до самого логічного завершення: до весілля. Я знала, що він збирається робити мені пропозицію. Втім, всі, думаю, цього чекали. Одного разу я стояла на кухні, готувала обід, і тут в двері постукали. Я вже зра діла.

Подумала, це Микита повернувся раніше, але, відкривши двері, я побачила не Микиту, а схожу на нього дівчинку років 5. Дівчинка з сумними очима простягнула мені записку: «Микита, це твоя дочка.

Вибач, у мене не було іншого вибору. У мене немає інших родичів, немає нікого, з ким я могла б залишити Злату. У неї у внутрішньому є кишені всі її документи. Мені залишилося зовсім недовго, менше місяця. Тому подбай, будь ласка, про те, щоб у нашої дівчинки була сім’я. Катерина».

Я запросила Злату на кухню, налила їй какао, пригостила булочками з корицею… Златі було 6, вона виявилася дуже розумною для своїх років дівчинкою. Ми з нею поговорили про всяке, тільки вона ніяк не роздягалася, так і сиділа в курточці перелякана. Коли з роботи повернувся Микита, він був трохи не в собі від побаченого.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩