Уявляєш, Ярина синові казала, що він має продати свою спадщину, щоб узяти ще кредит та купити спільну трикімнатну квартиру. Добре, що син її не послухав, так залишився б зараз без нічого. Ну, гаразд, розлучись, дай жити спокійно, ні, все їй не так. Відразу після розлучення Ярина забрала свої речі і все, що змогла забрати з квартири, та переїхала до своєї матері. Тільки жити вони разом не змогли, характери в обох такі, що більше п’яти хвилин не можуть спілкуватися
– Ох, ну і “пощастило” тобі з невісткою. Як вона вважає, її чоловік має заробляти? Вона ж йому нічим не допомагає, а на одну зарплату хіба в наш час розженешся?
Василина Петрівна, моя найкраща подруга вже багато років, має сина, який був одружений 6 років на Ярині.
У власності чоловіка є однокімнатна квартира, яку він отримав у спадок. Ось там і жила сім’я після весілля, а за рік у молодої пари народилася донька. Прожило подружжя разом ще п’ять років, а потім Борис не витримав поведінки своєї дружини і подав на розлучення.
– Жодних причин для розлучення не було. Хоча ні, не так. Завжди Ярина чіплялася до чоловіка через гроші. Це єдина була проблема. Син мій завжди працював, ніколи не сидів без діла, намагався накопичити грошей, тільки ось його дружині все було мало та й мало.
Вона вже через рік після весілля хотіла в трикімнатну квартиру переїхати. Сама ж у декреті сиділа, ніде не працювала. Потім почала говорити, що любов у неї кудись зникла!
– Так, невістка у тебе, ще та. Як вона вважає, її чоловік має на всі ці забаганки заробити? Вона ж йому нічим не допомагає, а із однією зарплатою багато чого зможеш робити? Що за молодь, хіба вона не розуміє, що все робиться поступово? Рік за роком? Хіба Ярина заміж за олігарха входила?
– Уявляєш, Ярина синові казала, що він має продати свою спадщину, щоб узяти ще кредит та купити спільну трикімнатну квартиру. Добре, що син її не послухав, так залишився б зараз без нічого. Ну, гаразд, розлучись, дай жити спокійно, ні, все їй не так.
Відразу після розлучення Ярина забрала свої речі і все, що змогла забрати з квартири, та переїхала до своєї матері. Тільки жити вони разом не змогли, характери в обох такі, що більше п’яти хвилин не можуть спілкуватися.
Відверто кажучи, мати – людина не зовсім хороша, але на вулиці доньку не залишила.
Ярина Борису з донькою не дозволяла бачитися, доступ до квартири колишньої тещі йому був закритий, як і Василині Петрівні.
Колишній свекрусі Ярина внучку не дає з ночівлею, а коли дівчинка пішла до школи, то вони переїхали жити окремо в якусь однокімнатну квартиру.
– А як її особисте життя?, – питаю у подруги я.
– Так, ніяк! Вона так і живе одна, винаймає ту ж однокімнатну квартиру. Питається, що їй не жилося разом із чоловіком, чому не зберегла свою сім’ю?
– Вона десь працює?
– Так, влаштувалася. Робота хороша, навіть зарплатою хвалилася. Тільки ось у цьому проблема, що має відрядження, вдома її немає по 3-4 дні на тиждень. Хіба це нормально? Тепер від сина мого вимагає, щоб він сидів із донькою, а вона буде життя своє влаштовувати. Навіть мені сказала, щоб я з роботи пішла на пенсію, щоби з онукою бути.
– Борис, що з цього приводу каже?
– Йому також ця ідея не подобається. По-перше, у нього сім’я, там маленька дитина, а по-друге, він платить справно аліменти.
– А якщо найняти няню?
– Ярина цього вимагає! І щоб послуги няні оплачував Борис, чи я йшла на пенсію. Такі її вимоги! Особисто я на її забаганки не піду. Нехай своїм родичам якісь умови висуває, а ми не зобов’язані перед нею руки складати.
Але питання ось в чому, як поводитись з колишньою невісткою моїй подрузі? Сидіти з онучкою вона не планує, як і оплачувати няню. Але ця дамочка така, що зовсім заборонить дочці бачитися як з батьком так і з рідною бабусею.
Дуже важка ситуація. І хочеться мені допомогти подрузі, але поки я не знаю як…