Мені 22, я живу сама в квартирі, яка мені дісталася від бабусі. У мене є хлопець, але зустрічатися ми з ним почали відносно недавно, тож жити разом ще не плануємо.

Влітку трапилася одна не дуже приємна історія, якою я хотіла б з вами поділитися. У липні ми з хлопцем вирішили поїхати на море на тиждень чи два.

У нього там жила тітка, яка нас до себе запросила. Ключі від своєї квартири я залишила сусідці, Людмилі Русланівній, щоб вона час від часу перевіряла, чи все в будинку гаразд, тому що в мене тоді були деякі проблеми з трубами.

Загалом, ми зібралися, поїхали, нічого не віщувало лиха. Відпочили ми добре. Тітка мого хлопця стала мені подружкою.

Повернувшись додому, я ще стоячи під своїм вікном відчула недобре.

Справа в тому, що в моїй вітальні було видно приглушене мерехтливе світло, схоже на світло від телевізора. Відчинивши двері запасними ключами, я переконалася у своїх підозрах: у моїй квартирі перед телевізором лежала молода пара.

Побачивши мене, дівчина зіскочила з місця: — Тітка сказала, вас два тижні не буде, — сказала вона, ляскаючи віями. Я вигнала дівчину зі своїм хлопцем і постукала до сусідки.

Людмила Русланівна довго вибачалася, і я її вибачила, але більше жодного зв’язку з нею не підтримувала.

Потрібно бути такою наха бною… вона впустила свою племінницю з хлопцем у мій дім, думаючи, що я про це не дізнаюся.

КІНЕЦЬ.