У вісімнадцять я вийшла заміж за чоловіка старшоrо за мене на дев’ятнадцять років, бо заваrітніла. Але це не була виnадковість, тоді я вважала, що це мені необхідно

Мої батьки звичайні люди, але я не розумію навіщо вони одружувались. Їх характери абсолютно не сумісні. З дитинства я була свідком нескінченних скандалів та з’ясування стосунків. Коли ми з сестрою трохи підросли, то ставали вже не просто свідками, а безпосередніми учасниками їх конфліктів, самі того не бажаючи.

Тепер всім відоме таке поняття, як аб’юзер. Саме такими вони були стосовно нас і одне одного. Жити у такому середовищі було важким тягарем для психіки.

У вісімнадцять я вийшла заміж за чоловіка старшого за мене на дев’ятнадцять років, бо завагітніла. Але це не була випадковість, тоді я вважала, що це мені необхідно. Я сама все продумала, вирахувала найбільш сприятливі для зачаття дні та спокусила його. Ось така вигадлива була, навіть у своєму юному віці.

До такого рішення мене спонукали нескінченні повчання моїх батьків, які постійно переконували мою старшу сестру, що тій пора б вже задуматись про заміжжя. Якщо вона не подбає про це зараз, то за кілька років вже буде пізно. Дитину потрібно народити до певного віку і все у цьому дусі. Це вже зараз я розумію, що таке ставлення батьків не є нормою, по факту це банальне психологічне н асилля щодо власної доньки.

Моя сестра не збиралась мерщій бігти під вінець, то того захотіли батьки. Вона була дуже здібною до науки й вирішила, що для неї головне – кар’єра. Надя із відзнакою завершила університет та аспірантуру, стала чудовим публіцистом. Вона досягла того, чого бажала.

Моє життя склалося інакше. Але я не скаржуся й ні про що не шкодую. Я щаслива, що поруч зі мною справжній чоловік, який кохає мене. Він люблячий татусь для нашого сина й здатен попіклуватись про нашу сім’ю.

Та не лише цим я йому завдячую. Він вмовив мене здобути вищу освіту, а потім допоміг влаштуватись на роботу. Завдяки йому, я можу собою гордитись. Він прищепив мені ті якості, які повинні були прищепити у свій час батьки.

Чоловік та син для мене головні люди у моєму житті – вони подарували мені сім’ю, про яку я завжди мріяла. Саме тут я відчуваю любов, підтримку та свою важливість.

Зустріти такого чоловіка, як мій – це справжня удача. Я вдячна Богу, що після стількох випробувань нарешті відчуваю себе щасливою.

КІНЕЦЬ.