Коли мій син був ще школярем, то відрізнявся від однолітків. Він любив шити одяг для ляльок своєї сестрички. Замість того, щоб як інші хлопці ганяти м’яча у дворі чи ходити на карате, займався бальними танцями та відвідував курси крою та шиття.

У випускному класі, коли хлопці знайомились з дівчатами, вперше закохувались, будували стосунки, мій син проводив вечори за швейною машинкою.

Я просив переглянути дивне хобі, знайти якесь чоловіче заняття, але він навіть слухати цього не хотів. Порпався у горі матеріалів, відшиваючи сукні, блузки та спідниці.

Замість спортивних журналів, полиці його шафи тріщали від журналів мод. Син завжди був у курсі останніх тенденцій.

Він вже дорослий, скоро йому виповнюється тридцять. Має дружину та сина. Але своє безглузде заняття не закинув. Далі шиє одяг для жінок і випустив вже кілька колекцій.

Дружина у нього теж специфічна. Працює фотомоделлю. Її знімки часто публікують у глянцевих журналах і не завжди у пристойному вигляді. Мені невістка не до вподоби. Заміжня жінка повинна бути скромнішою.

Я не розумію звідки у сина настільки нестандартні вподобання? Він виховувався у звичайній, порядній сім’ї. Чому не знайти нормальну чоловічу роботу, а не ось це все?

Я хотів би, щоб мій син був мужнім. А він носить такий дивний одяг, що інший раз соромно поряд з ним йти вулицею. Каже, що це останній писк моди. Може я чогось не розумію?

КІНЕЦЬ.