Якось я повернулась ввечері з роботи й, переступивши поріг почула, що вдома гості. До нас завітала Маргарита Семенівна — моя свекруха. Не стала зразу йти на кухню, почула, що мій Антон жаліється на мене своїй матері. Вирішила підслухати, що ж він казатиме за моєю спиною.

А він критикував, називаючи марнотратною: “Вона стільки грошей на себе витрачає, постійно ходить до косметолога, перукаря, на манікюр. Недавно ще й у спортзал записалась. Ти лише поглянь на ці суми у чеку. Ось крем, який коштує, ніби вони туди чистого золота налили”.

Я завмерла в очікуванні того, що ж зараз відповість моя свекруха. Була впевнена, що вона підтримає сина і вони обоє читатимуть мені моралі.

Але була вражена від почутого. Не те щоб свекруха не любила мене. Але стосунки в нас були нейтральні. Особливої прихильності з її сторони ніколи не помічала. А тут, Маргарита Семенівна перебила Антона і промовила:

— Ти геть, як твій батько! Не будь таким скнарою. Той теж картав мене за кожну витрачену копійку. Твоя дружина працює у серйозній фірмі. Колись заїхала до неї, то там такі фіфи ходять, не порівняти з нашою.

Невже ти хочеш, щоб вона почувалась гіршою, бо чоловік не дозволяє витрачати грошей на догляд за собою? Я от не хочу, щоб моя невістка виглядала біднячкою на їх фоні.

Вона і так чотири роки просиділа у декретній відпустці. Усю себе вам присвячувала і ще й намагалась форму підтримувати. Тепер твоя дружина достатньо заробляє, аби дозволити собі косметолога, перукаря та красивий одяг. Не поводять себе, як твій батько колись, стосовно мене.

Я так уважно слухала, що аж рота відкрила. Була приємно здивована. Ніколи не бачила, щоб свекруха так відверто підтримувала мене. Дуже приємне відчуття.

Чоловік не знайшов, що їй відповісти. І тут, я зрозуміла, що час показатись. Гримнула дверима, ніби тільки що увійшла до квартири. Назустріч мені вийшла усміхнена свекруха.

З того часу я стала прислухатись до її порад та рекомендації. Таку мудру жінку неможливо не поважати. Якось покликала її на спільний шопінг. Маргарита Семенівна навіть, перепитала, чи я справді хочу піти з нею. Відтоді наші стосунки стали набагато ближчими. Тепер ми, як мама з донькою.

КІНЕЦЬ.