У нас в родині все благополучно, ні в чому не потребуємо і живемо дружно. Дочка в цьому році в садок пішла. Є тільки одна проблема — ми ніяк не можемо обзавестися житлом. Ніяк не можемо зібрати суму для першого внеску для іпотеки. То дитина захворіла, і гроші йдуть на ліки, то дружині потрібні нові чоботи, то в садку гроші збирають, постійно трапляються непередбачені витрати. Живемо на орендованій квартирі.

У тещі є дві квартири. Одна їй дісталася від чоловіка, вона в ній живе, а інша від матері, якої не стало кілька років тому. Зараз там живуть квартиранти. Теща не збирається відмовлятися від грошей, які отримує, здаючи квартиру. Ї

ї зовсім не хвилює, що її єдина дочка і внучка живуть без даху над головою. Ми неодноразово з нею заводили розмову, але вона завжди відмовляла, у неї є на будь-які пропозиції свої причини для відмови.

Ми не хочемо там жити завжди, просто якби ми не були змушені платити за житло, гроші на перший внесок накопичили б швидше. Ми просимо тільки на час там пожити. Теща каже, що однієї пенсії на життя їй не вистачає, мовляв, ці гроші їй дуже потрібні. Тоді я запропонував пожити разом, вона в трикімнатній квартирі живе, а іншу продовжувати здавати.

До того ж ми могли б допомагати їй по дому, а вона іноді дивитися за дитиною. Але у неї і на це є відповідь, каже, що своїх дітей виховала і не хоче більше мати з цим нічого спільного. Мовляв, вже стара, хоче пожити для себе. І взагалі, вона такої думки, що чоловік сам повинен забезпечити сім’ю житлом.

КІНЕЦЬ.