У тата був день нар одження, він запросив нас і брата з дружиною. Але брат сказав, що або приходимо ми, або вони, тому що його Наталя зі мною бачuтuся не хоче!

 

У мене є рідний брат, який на п’ять років молодший за мене. Ми завжди з ним гарно спілкувалися, довіряли один одному. Батьки багато працювали, тому вихованням брата з дитинства займалася я. Коли ми виросли, то теплі відносини залишилися. Ми обидва відразу після школи стали жити окремо від батьків, я ось п’ять років тому вийшла заміж, а він просто знімав квартиру, спочатку з друзями, а потім один, поки не вирішив одружитися.

Ми з братом часто їздили один до одного в гості, разом відпочивали, він подружився з моїм чоловіком. До батьків теж часто все разом приїжджали, він хрещений мого старшого сина. Батьки дали нам однакові стартові позиції: полягали вони в оплаті вищої освіти за спеціальностями, які ми вибрали самі. Це дозволило нам з братом влаштуватися на хороші роботи, які нам ще й подобалися, що в наш час рідкість.

Ми батькам теж допомагали однаково, ділили на двох всі витрати. Батьки вже на пенсії, ми у них пізні діти, без нашої допомоги їм би було дуже важко. Разом ми скидалися і на відпочинок батьків, і на ремонт, і на інші потреби. Але якщо хтось не міг в один місяць виділити суму, то просто вкладав більше в наступному. Ніколи не було ніяких розбирань. А питання про те, щоб їм не допомагати, взагалі не стояло з того моменту, як вони вийшли на пенсію.

І так до останнього працювали. Домашні справи по дому і дачі теж робили все разом. Коли батьки затіяли ремонт дачі, то їздили туди все разом, мій чоловік, брат і батько займалися будівельними роботами, а ми з мамою прибирали, готували їжу і приводили в порядок ділянку. Я так докладно розповідаю, щоб було зрозуміло, після мого заміжжя нічого не змінилося і такий стан справ брата цілком влаштовував. А потім брат вирішив одружитися. Привів в нашу сім’ю Наталю.

Особисто мені вона не сподобалася, тому що я вважала, що брат міг би знайти і більш красиву, але я мовчала. З лиця воду не пити, адже головне, щоб людина була хороша і брата любила. Мама ж прийняла її як рідну. Весілля зіграли швидко, великого і пишного торжества молоді не хотіли. Ми подарували їм гроші, вони додали свої і полетіли відпочивати. А потім повернулися і стали жити. Ось тут Наталія і почала проявляти свій характер.

Почалося все з того, що ми з братом обговорювали, яку путівку купити батькам. Ми робили вже не перший рік, розглядали різні варіанти, майже вже зупинилися на одному, але влізла Наталя. — А чому путівку повинні оплачувати і ми теж? У нас зараз грошей немає. Ми накопичуємо на житло. Брат щось спробував їй заперечити, але я змінила тему і поїхала додому. Мені влазити в їх розбирання не хотілося. Увечері мене набрав брат, пом’явся і сказав, що половину путівки оплатити зараз не зможе, тому що вони насправді вирішили відкладати на квартиру, яку незабаром збираються взяти в кредит. Ми з чоловіком піднапружились, але оплатили путівки.

Брат пообіцяв розрахуватися протягом декількох місяців. В принципі, не питання. Зрозуміло, що у них молода сім’я, треба обзаводитися своїм житло. Потім вона відмовилася їхати допомагати не дачу, тому що «це не наша дача, чому я повинна витрачати на неї час». Чи не повинна, але тебе попросили допомогти. Брат приїхав один і майже весь день провисів на телефоні, тому що Наталя надзвонювала, з’ясовуючи, коли він повернеться назад і чому так довго.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩