Коли я вийшла заміж за свого хлопця, я, як і він, сподівалася, що ми будемо разом довгі роки. Загалом, так і є, ось тільки дехто дуже наполегливо хотів нам перешкодити в цій справі і зробити з мене, з дружини, няньку.

А вся річ у родичах мого чоловіка. Ще коли я тільки познайомилася з його батьками, мені вони здалися дуже хорошими людьми, його мама навіть сказала, що вона буде рада стати мені гарною подругою, а звати вона мене хотіла донькою, щоб було зручніше і по-рідному, чи що…

Мені вона дуже сподобалася, а свекор хоч і здався на перший погляд дуже серйозною і похмурою людиною, все ж таки зміг зі мною подружитися.

Згодом їхнє ставлення до мене ніяк не змінилося, ми лише продовжили бути рідними людьми. І ось, одного дня, прийшовши додому після зміни, я виявила у своїй кімнаті дівчинку підліткового віку, яка сиділа на туалетному столику і рилась у моїй косметичці.

Я запитала, хто вона така, на що та відповіла, мовляв, від сьогодні вона житиме в цьому будинку.

За кілька годин, прийшовши додому, мій чоловік сам здивувався, адже це була його сестра. Виявилося, що свекри відправили їхню молодшу дочку жити на якийсь час з нами, навіть не запитавши про це.

Це їм здалося гарною ідеєю, мабуть. Ну, а ми люди, які зайвих персон у своїй оселі бачити не любимо, ось і мій чоловік відвіз сестру назад до батьків. Вони дуже розлю тилися, причому і на мене теж, називали нас егоїстами, але нас це вже мало хвилювало.

КІНЕЦЬ.