Дядько Вася, сторож парковки ресторану, був тихою та таємничою людиною. Його життя було спокійним і розміреним, як і його робота, поки одного вечора не сталося дещо, що перевернуло його світ.

Цього дня у повітрі витало щось особливе. Люди весело гуляли та сміялися, а в руках у них були торти та яскраві букети квітів. Вася зрозумів, що це ще один день народження і вирішив просто спостерігати, як гості входять до ресторану.

Раптом серед усіх цих людей він помітив жінку зі знайомими рисами обличчя. Серце Дяді Васі забилося сильніше – це була Люба, його перше і незабутнє кохання. Роки не змогли стерти її образ із його пам’яті.

Люба була такою ж прекрасною, як у ті далекі дні. Виявилося, що Люба була іменинницею та святкувала свій ювілей. Для Васі це було несподіванкою, і він вирішив, що це чудова нагода привітати її. Піддавшись почуттям, він увійшов до ресторану з шикарним букетом у руках. Люба здивовано посміхнулася, коли побачила Васю.

Її очі засяяли від радості, і вона була щаслива побачити його, як і він – її. Дядько Вася запросив її на танець. Вона погодилася з усмішкою на обличчі, і вони взяли один одного за руки. Танець був як чаклунство. Музика грала на фоні, а Вася та Люба кружляли по танцполу, начебто відновлювали втрачені роки.

Все навколо здавалося зникало, і в цей момент вони були тільки вдвох – Дядько Вася та Люба, як у молодості, коли їх серця билися в унісон. Свято тривало, для Васі та Люби час пролетів непомітно.

Вони говорили про минуле, ділилися радощами та прикростями, що сталися за всі ці роки. Спогади поверталися, і вони розуміли, що завжди носили один одного у серці.

Коли настав час розходитись, Вася та Люба обнялися та обіцяли частіше бачитися. Вони зрозуміли, що в їхніх серцях завжди було місце одне для одного, і вони не хочуть втрачати зв’язок. Після цього вечора життя Дяді Васі стало трохи іншим.

Він, як і раніше, працював сторожем на парковці ресторану, але тепер його серце наповнилося надією та радістю. Він знав: неважливо, скільки років минуло, і які зміни чекають попереду – його перше кохання завжди буде поруч із ним. Іноді доля приносить нам сюрпризи, які змінюють наше життя.

І Дядько Вася зрозумів, що ніколи не пізно згадати своє минуле та знайти щастя знову. Він був вдячний цього вечора, коли його минуле зустрілося з сьогоденням. Між ними знову розгорілося те саме почуття, яке колись було – почуття справжнього і вічного кохання.

КІНЕЦЬ.