Кілька років тому ми чекали на нашу першу дитину. Вже на третьому місяці ваrітності ми вирішили дізнатися стать малюка. Я дуже чекала на хлопчика.

Завжди хотіла, щоб мій первісток був хлопчиком. Ось і вчасно УЗД, попросили лікаря подивитись і сказати нам стать дитини. Але не вийшло.

Дитина ніяк не хотіла розкривати своїх секретів. Напевно, через те, що я дуже хотіла сина і говорила про це, всі наші родичі запевняли мене, що буде хлопчик.

Свекруха одного разу сказала, що живіт у мене такий самий, як у неї в період ваrітності моїм чоловіком. Бабуся говорила, що якщо мене так тягне до кислого, то точно буде син.

Загалом так думала і я, і почала з чоловіком вибирати ім’я для сина. Я переглянула дуже багато імен та їх значення. Але нічого з переглянутого не подобалося ні мені, ні чоловікові.

Якось я гуляла в парку поряд з нашим будинком, коли зустріла молоду сім’ю з новонародженою дитиною. Я підійшла і почала говорити з ними. Дитина у них була дуже гарною. Звали хлопчика Артемій.

-Яке цікаве ім’я. Хто вибрав?

— Запитала я.

-Він сам, — відповіла мені молода мама.

-Як це, він сам?

— Запитала я.

-Та ось так. Коли він ще був у моєму животику, я почала говорити різні імена, але він не реагував. Ось коли сказала Артемій, він почав рухатися.

Ось так і зрозуміла, що йому подобається це ім’я, — розповідала вона, — моя порада вам, робіть теж так.

У дитини з вами зараз найсильніший зв’язок, він обов’язково зреагує. Я так і вчинила. Прийшла додому, лягла на ліжко і почала говорити чоловічі імена. Він взагалі не реагував.

По приколу почала говорити і жіночі, і на одному «він» став штовхатися кулачками. Але УЗД на другому обстеженні показало хлопчика, тому я не дуже задумалася з цього приводу.

Цю історію я згадала тоді, коли наро дилася дівчинка. Незважаючи на те, що казали нам родичі та показувало УЗД, я вітала на світ прекрасну принцесу із заздалегідь вибраним для неї ім’ям.

КІНЕЦЬ.