Мамо, коли ти будеш вдома? Коли ти забереш онуків?”- Богдан розмовляв з матір’ю по телефону.

Молодий чоловік посміхався, з нетерпінням чекаючи на вихідні. це був виснажливий тиждень і для нього, і для його дружини Соломії. У них було троє дітей, і старшій, Мирославі, щойно виповнилося сім років. Близнюкам, Роману та Данилу, було чотири роки. Життя було сповнене радості та сміху, але воно також вимагало багато зусиль, залишаючи молодому подружжю мало часу на себе.

Батьки Богдана жили в сусідньому містечку і часто допомагали з дітьми, за що молода пара дуже цінувала. Мати Богдана, Анна, іноді забирала дітей до себе додому на вихідні, даючи Богдану та Соломії такий необхідний відпочинок.

“Ми можемо відвезти дітей до мами в суботу вранці, – запропонував Богдан дружині. “Таким чином, ми зможемо провести час разом і трохи відпочити”.

Соломія радісно  погодилася. “Це звучить як чудовий план. Діти люблять проводити час з бабусею і дідусем, а ми зможемо використати перерву, щоб розслабитися і зробити щось тільки для себе. Жінка багатообіцяюче усміхнулася”.

Настав суботній ранок. Діти  дуже хотіли побачити бабусю і провести час у неї вдома. Вони знали, що бабусин дім сповнений сюрпризів та ласощів.

Однак, щойно Богдан зібрався зателефонувати мамі, щоб підтвердити план, як у нього задзвонив телефон, і це був його батько Олексій.

“Богдане, у нас змінилися плани”, – сказав Олексій.

“У нас змінилися плани, і ми не зможемо забрати дітей на вихідні. Розумієш, твоя сестра Інна приїде з Києва, привезе дітей нам на декілька днів. Вона дуже рідко у нас буває. Усіх онуків не кличемо, бо нам буде важко справитися. Твоїх дітей заберемо наступних вихідних, коли Інна поїде”

“О ні, – зітхнув Богдан. “Це розчаровує. Ми так чекали на вільний час. Батьку, але ж ми домовлялися. Як так? Чим мої діти гірші, ніж сестрині? “.

Розчарований Богдан кинув слухавку. Батько дзвонив ще кілька разів, але син проігнорував дзвінок.

Як думаєте, як можна було вийти з цієї ситуації?

КІНЕЦЬ.