Моя сім’я досить “особлива”. Мама може звинувачувати брата у тому, що він нічого не робить, а батько у ту ж мить почне за нього заступатися, адже переконаний, що все це “жіночі обов’язки“. А як щодо чоловіків? Чи їхня відповідальність обмежувалася винесенням сміття, чи заміною лампочок?

У нашій родині ми робили ремонт разом. Я часто замислювалася над тим, чи вважали ремонтні роботи також жіночим обов’язком. Безперечно, це було несправедливо.

Ці фрази вкоренилися в моїй свідомості з дитинства. Коли я була молодою, я сприймала їх як норму, але зараз, у дорослому віці, я визнаю їх не більше, ніж безпідставною нісенітницею.

Я вдячна, що здобула вищу освіту та уникла такого мислення. Я думаю, якби я не змогла самостійно вступити до університету, то батько б уже віддав мене якомусь “чоловіку”, не запитуючи про моє щастя, бо вважав, що жінкам не потрібна освіта і вони призначені виключно для заміжжя, виховання дітей та приготування обідів та вечер.

Цікаво, що моя мама має вищу освіту за фахом інженера і працює в успішній компанії, заробляючи втричі більше, ніж мій батько, який має лише середню освіту.

Мій брат виріс з дивним поглядом на життя, дотримуючись власних принципів. Він уникає домашніх обов’язків і ніколи не допомагає мамі, навіть за собою прибрати не може. Прання, прасування, приготування їжі, годування батька і брата – всі ці завдання лягають на мою матір просто тому, що вона “жіночої статті” і, нібито, це її обов’язок.

Тим часом двоє уже дорослих чоловіків зручно вмощуються на дивані, чекаючи на приготовану їжу та чашку чаю. Нам бракує спільних інтересів і мало що можна обговорити.

Ми дуже різні люди. Я вважаю свого брата розпещеним і нетовариським хлопчиськом, який не може постояти за себе, і якому вкрай потрібна дружина. Інакше він проведе решту свого життя на утриманні наших батьків.

Зараз мій брат проживає у квартирі нашої бабусі по батьківській лінії, яка по праву належала моєму татові. Коли наша бабця була жива, вона чітко говорила, що квартиру передасть у спадок обом онукам. Проте після її смерті право власності на квартиру отримав мій батько. Ми вирішили здавати її в оренду, щоб отримувати додатковий дохід.

Однак, схоже, що тепер мій брат одноосібно успадкує квартиру нашої бабусі, оскільки він є єдиним законним спадкоємцем. Я ніколи не очікувала такого повороту подій, оскільки бабуся хотіла, щоб ми з братом мали частку.

На жаль, я залишилася ні з чим. Це сильний удар по моїх очікуваннях. Спочатку я планувала продати квартиру, а отримані гроші розділити між нами. У мене були плани придбати невелику студію і створити там комфортні умови для життя з доступом до інтернету. Тепер я розгублена, не знаю, що робити далі. Здається, я маю починати все з нуля.

КІНЕЦЬ.