В моєї мами є дві рідних сестри, їх було в сім’ї три донечки.

Тітка Оксана – старша сестра, вона хороша людина, а тітка Ольга – наймолодша з них, людина непроста з важким характером.

У кожного вже свої сім’ї, діти дорослі, своє життя.

З тіткою Оксаною моя мама гарно спілкувалася завжди, вони підтримували гарні відносини, а от з тіткою Ольгою ні в кого спілкування не ладналося, вона важка людина.

Мамина мама, бабуся моя, вже старенькою стала, їй важко було самій жити і тоді тітка Ольга, несподівано для всіх, сказала, що забере маму до себе.

Моя мама і тітка Оксана між собою сміялися, бо розуміли в чім справа.

Виявляється, тітка Ольга думала, що бабуся відразу, в подяку їй за ткий хороший догляд, відразу ж продасть свій власний будинок і віддасть гроші їй.

Та бабуся тоді ж сказала, що нічого продавати не збирається, а тим паче своє житло, адже там її старші доньки господарюють, обробляють город, гостюють там постійно онуки.

В її хатині ще вирує життя, вона потрібна родині, тому вона навіть не збирається цього робити і навіть думки такої зовсім немає.

Прожила бабуся в своєї найменшої доньки Ольги рівно три місяця, та зрозуміла, що хата їй так просто не дістанеться і сказала, що їй важко дається цей догляд одній, попросила, щоб хтось з сестер забрав стареньку маму жити до себе.

Мамина сестра Оксана жила зі свекрухою, чоловіком і двома дітьми, а ми жили з мамою вдвох, тому забрали бабусю жити до себе.

У бабусі була гарна пенсія і, згодом тітка Ольга, зрозумівши, що багато втратила прийшла до нас:

– Ти добре влаштувалася, береш мамину пенсію, ще й Оксана там якісь тобі гроші дає. Давайте продамо мамину хату, адже я хочу забрати собі свою частину.

Ми хату продавати не хотіли, адже з сестрою господарюємо там, та й мама часто просить, щоб ми її туди відвезли.

Мама запропонувала, що віддасть Ользі гроші, свої заощадження, а хата буде моїй мамі з тіткою Оксаною на двох. Усі погодилися, тітка Ольга забрала гроші.

А потім бабуся потрапила в стаціонар, мама з сестрою своєю, тіткою Оксаною, складалися на все необхідне порівну.

А тітка Ольга сказала, щоб навіть не думали, що вона відмовиться від бабусиної хати. Вона сказала, що земля дорожчає, у бабусі гарна хата в хорошому місті, тому спадок ділитимуть на трьох, іншого навіть чути не хоче.

Тітка Оксана і мама навіть сперечатися з нею не хотіли, їм не до того було.

Згодом моїй бабусі стало трохи краще, ми її до себе забрали, життя налагодилося все стало добре.

А згодом до нас прийшла тітка Ольга сумна.

Сказала, що син її занедужав, потрібно багато грошей, а в неї нічого немає, витратила все до копійки.

Бабуся з доньками вирішила, що продасть свою хату і гроші віддасть доньці Ользі. Хоча вона і недобра людина, та її синочок ні в чому не винен.

Коли тітка Ольга брала ті гроші, просила вибачення і дякувала найріднішим в світі людям.

Цей випадок дуже змінив її. Сину стало краще, а тепер вона перша людина, яка погоджується нам допомогти. А бабусі й досі в усьому допомагає.

Шкода, але іноді лише неприємні події можуть показати нам, що для нас найважливіше в житті.

Хоча трохи сумно на душі. Найбільше розчаровує, коли тебе підводять рідні люди.

Чи варто було пробачати тітці Ользі вчинок її?

КІНЕЦЬ.