Ситуація просто нестерпна. Я влаштувалася на роботу, і по роботі мені доводилося спілкуватися з різними людьми, але одна людина підійшла до мене і ми стали дружити. У дружбу між чоловіком і жінкою я не вірила, але я зрозуміла, що він друг. Я йому могла розповісти все.

Чоловік знав, що ми дружимо, і нічого в цьому поганого не бачив. Я звільнилася та його звільнили. Ми з ним не бачилися 2 роки, лише переписувалися у соціальних мережах.

За цей час в мне з’явилася дочка. Із чоловіком почалися проблеми. Ні, він у мене хороший, багато рпацює, любить доньку ну і, напевно, мене (як він каже). Раніше з чоловіком конфліктів не було, але тут мої батьки почали ображати, особливо мого батька.

Був страшний скандал. Справа дійшла до розлучення, але в мене донечка та інший її любити так як він не буде, стосунки зіпсувалися. Я зрозуміла, що щось пропало, немає більше цих почуттів.

У мене з’явилася машина, і щоб не потрапити в аварію я каталася вечорами, тому що досвіду немає, та й страшно, чоловік завжди відпускав. І ось на дорозі ми зустрілися з другом випадково, зупинилися і спілкувалися.

Він мені запропонував допомогти з водінням, ну я від допомоги не відмовилася. Ми каталася, зупинялися, спілкувалися, і тут він мене поцілував.

Справа закінчилася близькістю. Я навіть не зрозуміла, як так швидко сталося. Можете називати мене як завгодно, але це було просто супер, за 9 років спільного життя з чоловіком такого ніколи не було.

Ми з ним іноді зустрічаємося, у нього немає дружини у цьому плані він вільний. Цей зв’язок ми називаємо «дружнім». Мені він дає зрозуміти, що ми з ним разом ніколи не будемо, кохання у мене теж немає.

Але при кожній нагоді він намагається мене поцілувати. Я його взагалі не можу зрозуміти. Що далі? Я не можу розплутати цей клубок. Що йому треба? Що мені треба? Не розумію. Соромно перед чоловіком.

КІНЕЦЬ.