Звуть мене Юлія і за свої роки я вважаю, що добилась всього досить пристойного. Нині я працюю адміністраторкою престижного ресторану і ще в одній фірмі веду бухгалтерський облік онлайн. Тому заробляю я доволі непогано і можу собі дозволити купити те, що хочу. Останнім часом я багато подорожую, купую елегантний одяг та харчуюсь дорогими продуктами.

Також мені вдалось таки виплатити кредит за квартиру, в якій проживаю. Багато, звичайно, ще відразу оплатили батьки, а вже іншу частину – я сама.

Загалом, все нібито було добре, але у стосунках із чоловіками ніяк не щастило. Більшість із них були просто не готові до того, що жінка заробляє більше ніж вони.

А от уже прямо таки мільйонери на мене навіть не дивились. Звичайно, я ніколи не була у пластичних хірургів, ніколи не змінювала зовнішність і не намагалась виглядати як лялька «Барбі».

Та ось минулого року мені таки пощастило познайомитись із достойним парубком, звали його Андрій. Він влаштувався офіціантом у наш ресторан і я з першого погляду зрозуміла, що він мені подобається.

Був хлопець лише на два роки молодшим від мене. Коли ми таки прийняли рішення одружитися, то він звільнився з роботи, бо не хотів, аби його дружина була його босом.

Та мене тішило хоча б те, що він не переживає з приводу моєї зарплатні, а навпаки задоволений, що я змогла так реалізувати себе, на відміну від нього.

Після розпису ми поїхали на відпочинок. Тоді Андрій був безробітнім, а я взяла відпустку на цілих три тижні. І ці 21 день були найкращими в моєму житті. Ми чудово відпочили, поніжились на сонечку, насолодились один одним. Та настав час повертатись.

Я була впевнена, що обранець приїде і буде шукати роботу. Але він спочатку влаштувався в один ресторан, сказав, що там занадто важко, тоді пішов до іншого, та і там щось не влаштовувало.

Довго він сидів вдома і мене таке безробіття не влаштовувало. Тому я почала сваритись. На що хлопець мені відповів, що моїх коштів вистачить на двох, тому не треба через такі дурниці сваритися.

У мене тоді відвисла щелепа. Тобто я маю тягнути сім’ю і цілодобово працювати, а він просто лежатиме на дивані?

КІНЕЦЬ.