У мене була хороша робота, дружний колектив, але невелика зарплата. І ось подруга переманила мене до себе в компанію, пообіцявши, що грошей тут буде втричі більше. Я погодилася, а хто б не погодився?

Я довго звикала у новому колективі, тут все було по-іншому, спілкування між співробітниками начальством не віталося, каву пити теж не було прийнято. При тому, що на старому робочому місці у нас стояла кавоварка та ласощі (все це за рахунок компанії), а тут каву треба було ще купувати самому в кафе, де ми обідали.

Але до цього можна було б ще звикнути за таку зарплату, але керівник постійно не в настрої, приходить злий ще з дому. Коли я принесла йому документи, щоб уточнити деякі робочі моменти, він почав кричати на мене, ображати.

Я в сльозах сіла за свій стіл, мені було соромно та прикро, адже я не з особистого питання зверталася до нього. Подруга стала мене заспокоювати, сказала, що для нього це гаразд, що він кричить на всіх і вони вже до цього звикли. “Звикнеш і ти” – сказала вона.

Коли я спитала, чому він дозволяє собі такі витівки, подруга відповіла, що в нього проблеми в сім’ї, точніше з дружиною, яка вже неодноразово від нього йшла. Чи в неї є коханець, у чому він її постійно підозрює, чи їй просто набрид його нестерпний характер.

Я весь день вирішувала звільнятися або залишитися працювати, адже гроші і справді непогані, та й роботу зараз не так просто знайти, але і працювати в такій напрузі не хочеться.

Коли через кілька днів я почула, як начальник нагрубіянив іншій співробітниці: «що ти лізеш до мене зі своїми питаннями, у мене і так проблем вистачає, а ти навантажуєшь мене ще й своїми!».

Я була в шоці. Які справи можуть бути на роботі? Якщо є проблеми в особистому житті, то й вирішувати варто їхні вдома, а не в офісі.

А якби всі приходили працювати зі своїми проблемами? У мене теж борги і кредит в банку, який ніяк не вдається погасити, так що ж мені робити, на людей кидатися?

Можна ж якось інакше відповісти, щоб пізніше зайшли або вирішили самостійно. Мені було б соромно поводитися так з підлеглими, щоб усі знали, що у мене в сім’ї коїться і обговорювали це між собою. Невже він цього не розуміє?

КІНЕЦЬ.