Майже рік я намагалася заваrітніти, ми з чоловіком приймали спеціальні ліки та проходили обстеження.

Мій чоловік, Олег, дуже хотів, щоб у нього народився син, бо в його сім’ї з покоління в покоління народжувалися лише хлопчики.

Моя свекруха навіть принесла мені спеціальний чай, щоб “забезпечити” стать дитини.

Але мені було байдуже, якої він буде статі: я просто молилася про те, щоб з’явилася дитина.

У міру розвитку ваrітності мій живіт швидко зростав, і мені здавалося, що я ношу близнюків, хоча лікар ще не міг підтвердити цього.

Бажання Олега мати сина було добре відоме в клініці, і я навіть соромилася показуватись йому на очі.

Зрештою, за кілька тижнів до терміну полоrів лікар підтвердив, що в мене буде дівчинка, що сильно обурило Олега.

Він штовхнув кушетку в кабінеті лікаря і в люті пішов.

Коли я повернулася додому, він уже зібрав мої речі і відвіз їх до дому батьків, відмовляючись розмовляти зі мною.

Через стрес у мене почалися передчасні полоrи, і мама терміново відвезла мене до лікарні. Через кілька годин я народила здорових близнюків – хлопчика та дівчинку.

Олег повернувся, але цікавився лише нашим сином, не звертаючи уваги на доньку, і я зрозуміла, що не хочу більше жити з ним.

Я подала на розлу чення.

Мій чоловік тепер судиться зі мною за опіку над нашим сином, але я знаю, що жоден із дітей не житиме з ним.

У них є любляча мати, дбайливі бабуся і дідусь, і у них все буде добре.

КІНЕЦЬ.